Рассказ:Муму:"Муму возращается"
ЭТО ОЧЕНЬ

У цієї "маленької людини" з перших днів життя, здавалося, все пішло не так: мати довго не могла вибрати синові ім'я і зупинилася зрештою на імені батька своєї дитини. І прізвище було якесь непомітне, буденне і трохи смішне. І робота у Акакія Акакійовича була одноманітна і нудна, хоча нудною він її не вважав. Як зазначає Гоголь, герой його повісті не лише сумлінно і акуратним рівним почерком переписував чиновницькі папери, а робив це з любов'ю і задоволенням. Змінювалися його начальники, а він продовжував працювати на своїй скромній посаді. Дехто з його колег кепкував, що Акакій Акакійович, мабуть, народився чиновником і працює ним все своє життя. Його ніхто не цінує, не звертається до нього з добрим словом. Помічник столоначальника приносить йому папери для переписування і кладе їх на стіл — мовчки, без жодного слова, наче перед ним не людина, а порожнє місце. Колеги-канцеляристи постійно кепкують з Башмачкіна, а він наче не помічає цього, працює далі. І лише коли вже дуже дошкуляють, може кинути докірливе: "Чому ви мене ображаєте?" У тому докорі стільки образи і жалісливого німого крику дати йому спокій, що кривдники відступають і ще довго караються сумлінням, пригадуючи погляд Акакія Акакійовича.

Во время переправы через реку немцы начинают артобстрел. Множество бойцов тонет. На другой берег переправляется только первый взвод (и с ним Теркин). К ночи оставшиеся в живых бойцы уже не надеются увидеть своих товарищей из первого взвода живыми, полагая, что всех их перестреляли немцы при высадке на берег. Связи с ними нет. Однако среди ночи Теркин переплывает реку в обратном направлении (в ледяной воде) и докладывает полковнику, что взвод цел, ждет дальнейших приказаний поддержать атаку артиллерийским огнем. Теркин обещает обеспечить переправу остальным товарищам. Теркин согревается спиртом, принимая его вовнутрь. Ночью переправа возобновляется.

Бой идет святой и правый.
Смертный бой не ради славы,
Ради жизни на земле.