1. Фриц и Мари ждут праздника.
2. Дети рассматривают подарки.
3. Мари замечает Щелкунчика.
4. Появляется Мышиный король с войском.
5. Происходит битва между игрушками и Мышиным королем.
6. Во время болезни Мари ее навещает крестный. 7. Он рассказывает Мари историю о твердом орехе Кракатук.
8. Мари верит в подлинность сказочных событий. 9. Крестный говорит, что только Мари может Щелкунчика.
10. Щелкунчик побеждает Мышиного короля
11. Мари оказывается в Конфетенбурге.
12. Родители смеются над словами Мари.
13. Мари признается Щелкунчику в любви к нему. 14. Мари выходит замуж за племянника крестного Дроссельмейера.
«Alice’s Adventures in Wonderland» Льюїса Керрола було видано у 1865 році, «Coraline» Ніла Ґеймана світ побачила 2002 року. Між цими книжками – майже півтора століття, за які людство змінилося більше, ніж за попередні п’ять. Від пізньовікторіанської мовчазної суворості Британія перейшла до толерантності, від консервативності – до прогресивної консервативності, від колоніалізму – до подолання постімперських комплексів. Все це справедливо, але насамперед для дорослих, адже їх світ мобільніший. Діти ж сьогодні, як і 1865-го року, змушені вести ту саму боротьбу: за право говорити, відрізнятися і вирішувати. Права, у яких їм так часто відмовляють, покликаючись на ефемерну незрілість або цілком реальну залежність від дорослих. Саме про цю залежність подолати писав як Керрол, так і Ґейман.
Объяснение:
