Після прочитання тексту Ернеста-Сетона-Томпсона "Снап" у мене склалася думка що Снап є героєм тому що,коли він поїхав з хозяйном на ферму, і улюбленець допоміг йому спіймати вовка. Та після цього я почав вважати що, собака справді є героєм цього твору. Але до цього в них було довге та цікаве знайомство. Цей день знайомства був Хелловін коли кур'єр доставив коробку з цуценям. Джек не знав як зним тому не
чіпав Снапа,а собака був злий і гарчав після кожного руху хозяйна.І він знайшов іб боротьби з ним "Залишити улюбленця без сніданка".
Та господар тварини допоміг йому, і вони стали не розлчними друзями.
Це моє висловлювання звело до того, що я упевнено можу вважати Снапа героєм цього оповідання.
Это выражение подчёркивает несчастливость женской судьбы. Бабье лето - не слишком тёплое, могущее брызнуть дождём и очень короткое; таким выражением подчёркивалось, что время полного расцвета женщины не безоблачно и мимолётно. Так было ещё лет двести назад. Пушкин о матери Татьяны Лариной говорит, что она - "милая старушка"; Татьяна - первая дочь в семье; её мать вышла замуж, вероятно, в 17 лет, родила дочь в 18 лет, и Татьяна ещё только подходит к возрасту невесты. Таким образом, её матери - никак не больше З7-З8 лет, и она уже "старушка". И это - дворянка, не знавшая тяжёлой работы! Крестьянские женщины старились ещё быстрее: в З0 лет они уже считались пожилыми. Сравните с выражением "Бабий век - 40 лет": дольше, как правило, и не жили.
