Климко сирота, але незважаючи на це він добрий. На протязі всього твору він ніколи не здавався, хоть його і змушували залишитись і покинути цю ідею- він відмовляє тому-що його чекали дома. Я уявляю його в дядьковій діжурцій, як казали у творі їй сто років, ноги в нього були босі. А волося нерозчесане та русого відтінку.
