Князь Святослав Ігорович-один з найуспішніших воєначальників Давньоруської держави, за свою завзятість і удачу в боях отримав прізвисько «хоробрий».Більшу частину дорослого життя Святослав проводив у походах на території суміжних держав: Волзька Булгарія, Хазарський Каганат, племена буртасів, касогів і ясів — всі зіткнулися з напористим князем надовго запам'ятали його блискавичні і безрозсудні атаки. У Дунайській області Болгарії Святослав, як і вихователь його батька Олег Віщий, намагався закріпитися шляхом перенесення своєї постійної резиденції в болгарське місто Переяславець. Планам завадила війна з Візантією, другий етап якої виявився для князя невдалим і після декількох місяців облоги в болгарській фортеці він був змушений відновити статус-кво, покинувши Болгарію.На зворотному шляху Святослав став жертвою своєї власної хоробрості-незважаючи на раду воєводи Свенельда повертатися до Києва по степу, князь вважав за краще підніматися по дніпровських порогах, на одному з яких і був убитий кочівниками-печенігами
