Составь композицию к рассказу «Санькин марал» (выдели
завязку, развитие действия, кульминацию, развязку). Оформи
свою композицию в форме таблицы, схемы, кластера (на
Выбор). ​

1.История создания. В 17 лет Александр Блока в Германии на курорте, где он отдыхал с матерью, познакомился с Ксенией Михайловной Садовской: светской замужней дамой, матерью 3-х детей, старше его на 18 лет. Но это было первое серьезное чувство, воспоминания о котором растянулись на многие годы и давали тему для его стихов. Ей же посвящено и "Две любви", написанное в 1900г, когда в жизнь Блока вошла новая любовь - к Любови Дмитриевне Менделеевой, его будущей жене.
2. И тема стихотворения "2 любви" сравнение и примирение этих чувств. Идея в их согласии.  Известно, что Люба Менделеева была да поэта романтическим идеалом женщины и светлой, безмятежной и ясной. Он не видел в ней реальную плотскую женщину. А ставшей уже туманной, любовь страсть -"  в смятении и мгле".
(Замечу, что это разделение любви на романтическую и плотскую и стало затем причиной неудачного брака).
И понимая в глубине души, что эту  раздвоенность ему не преодолеть, Блок признает грядущую кару: все прах, все тлен, все суета! 
3. Обе любви отождествляются с явлениями природы: свет, тьма, мгла это метонимия) и они же - антитеза, и любовь-блаженство противопоставляется любви - пожару.
4. Мне стихотворение нравится, хотя особого отклика не вызывает. Женщина по природе легче соединяет любовь страсть с любовью-нежностью и заботой. Но для понимания человеческой природы оно полезно.  А вот последний куплет в дни Великого поста приобретает особое звучание: сильные чувства - грех, прах и тлен. О душе надо заботиться, освобождая ее от суеты.

Без труда нема плода.
Народна притча
Якось один чоловік почастував вовка хлібом.
—    Ну й смачний! — похвалив вовк. А далі питає:
—    А де ти його взяв?
—    Та де взяв! Землю виорав...
—    І все?
—    Ні, потім посіяв жито...
—    І вже маєш хліб?
—    Та ні,— каже чоловік.—  Почекав,  поки жито
зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив,
намолов борошна, замісив тісто й аж тоді напік буханців.
—    Що смачний хліб, то смачний,— сказав вовк.—
Та скільки ж коло нього походити треба!
—    Твоя правда,— сказав чоловік.— Клопоту багато.
Але без труда нема плода..
Пішов раз лев на лови й зустрів мишку. Хотів її з'їсти, вже й лапою надушив. А мишка й каже йому:
—    Ой, леве, могутній владарю! Не їж мене, змилуй
ся наді мною, бідною, маленькою мишкою! Я тобі за те
в пригоді стану!
 Засміявся лев:
—    Ти мені в пригоді станеш? Якась нещасна мишка — мені, цареві над звірями, в пригоді можеш стати
В якій же це пригоді?
—    А хто може теє знати,— каже мишка.— Тільки благаю я тебе — зглянься наді мною!..
Зглянувся лев, пустив мишку. Подякувала вона й побігла швиденько до своєї нірки.
Коли це, за яким часом, попався лев у тенета. Б'ється, сердешний, борсається в тенетах, нічого ні зробить — ще гірше заплутався в сітку. Аж де не взялась мишка — одну петельку перегризла, другу... Я й заходилася, то таку дірку в тенетах зробила, що й лез виліз! Тоді мишка й каже левові:
—    А що, бачиш, і я, маленька мишка, тобі в пригод
стала!
—    Бачу,— каже лев,— віддячила ти мені і навчила
мене тобі. Я бачу, що добро, зроблене комусь
сторицею повертається.