Прочитайте, составьте сопоставительную таблицу
Графы: таблицы ФИО критика / сущность оценки в критике

1. 1795 год (по некоторым данным - 1794 год), 4 января – дата рождения. 
2. 1806 – 1811 г.г. – время обучения в Московском университете. 
3. 1812 г. – вступление добровольцем в армию, в Московский гусарский полк. 
4. 1816 г. – выход в отставку из армии, светская жизнь в Петербурге. 
5. 1817 г. – работа в Коллегии иностранных дел. 
6. 1815 – 1817 г.г. – появление первых комедий А.С.Грибоедова, написанных самостоятельно и в соавторстве. 
7. 1818 г. – назначение Грибоедова секретарем русской миссии в Тегеране.
8. 1822 г. – назначение Грибоедова секретарем дипломатической части при командующем русскими войсками на Кавказе А.П.Ермолове. 
9. 1824 г. – завершение работы над комедией «Горе от ума». 
10. Январь, 1826 г. – арест Грибоедова, подозреваемого в связях с декабристами. 
11. 2 июня 1826 г. - освобождение А.С.Грибоедова из-под ареста. 
12. 1826 г. – начало русско-персидской войны. Выезд Грибоедова на Кавказ.
13. 1828 г. – подписание мирного Туркманчайского договора при активном участии Грибоедова. 
14. Апрель, 1828 г. – назначение А.С.Грибоедова полномочным министром-резидентом (послом) в Иран. 
15. 3 сентября 1828 года Грибоедов обвенчался в тифлисском соборе Сиони с Ниной Чавчавадзе. 
16. 30 января 1829 г. – разгром русской миссии в Тегеране. Смерть А.С.Грибоедова.

“Вересовий трунок” відгук

Мені балада “Вересовий трунок” дуже сподобалася. Балада відображає сміливість, мужність і відвагу людей різного віку. Балада про те, що потрібно зберігати таємницю і не видавати, тим більше ворогові, навіть ціною власного життя. «Вересовий мед» – балада про мужніх і волелюбних людей. Колись давно в Шотландії жив легендарний народ пікти. Вони вміли варити вересковий мед. Проте мирна робота пиктів була перервана: король шотландський пішов на них війною, знищивши майже всіх.  Прийшло літо, знову зачервонів верес, але чудовий мед ніхто не варив, так як разом з пиктами загинула і таємниця виготовлення цього напою. І ось одного разу їхав шотландський король по Вересовій землі похмурий і незадоволений. І раптом королівський васал в щілині між каменем знайшов двох пивоварів. Це були пікти – батько і син. Король, зневажливо подивившись на них, говорив, звертаючись до батька, що він сина і себе врятує, якщо відкриє секрет приготування напою.

Але не злякалися суворого вельможі маленькі пікти, тому що поклялися повік берегти таємницю. В останній раз подивилися вони на червоний верес, морську безодню, яка вирувала внизу під ними, і батько сказав королю: Не смію я честь продавати, коли в очі дивиться син. Схопили хлопчика воїни і, розгойдавши, кинули тіло в морську безодню. Загинув мужній хлопчик, а батько його промовив: «Смерть мені не страшна, і таємниця Вересового меду помре зі мною.» У цій баладі Роберт Льюїс Стівенсон уславлює волелюбність, мужність нескореного народу, який готовий померти, але не скориться жорстокому і свавільному правителю.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/vidguk-na-baladu-veresoviy-trunok/

Объяснение: