«Во мне два человека: один живет в полном
смысле этого слова, другой мыслит и судит его;»
"Герой нашего времени” - это первый психологический роман в русской литературе, произведение. Наиболее интересным показался мне главный герой романа — Печорин, и я хотела бы остановиться именно на нем. Что касается других персонажей романа, то все они, как мне кажется , лишь полнее раскрыть характер главного героя
Роман состоит из пяти повестей, каждая из которых представляет собой этап в раскрытии образа главного героя. Стремление раскрыть внутренний мир Печорина отразилось на композиции: романа. Он начинается как бы с середины и последовательно доводится до конца жизни Печорина. Таким образом, читатель заранее знает, что жизнь Печорина обречена на неудачу. Думаю, что ни у кого не возникнет сомнения в том, что именно Печорин — герой времени.
Твір Шолом-Алейхема, ліричний роман, пройнятий:
- біблійною символікою «Пісні пісень»,
- фольклорними, авторськими символами:
«наш будинок – палац. Я – принц. Бузя – принцеса … це наше небо, наш вітерець, наші пташки – все наше, наше, наше! »;
серед казкових володінь Шимека «великий луг, який тягнеться нескінченно, зеленим килимом укритий, жовтими ромашками вкритий, червоними квіточками прикрашений квітами»;
це образи казок з «Тисячі і однієї ночі» (які Шимек розповідає Бузі: історії про царівну, країну карликів, політ над хмарами), вогники святкових свічок і великодні молитви, символи західного сонця, чарівної гори;
Образ сонця, пов’язаний з героїнею роману: «Хмарка майнула по її прекрасному личку. І мені здається, ніби сонце раптово заховалося … Бузя перестала плакати, і вже ожило. Сонце сяяло, як і раніше ». Образ Бузі, як сонце, освітлює життя ліричного героя, Шимека, але дівчина, ніби сонце, йде за горизонти: в останній частині роману Шимек залишається сам і може лише згадувати про свою ніжну казкову принцесу.
Символіка і поетична мова роблять роман схожим на ліричний вірш.
Объяснение:
