на краткий вопрос! Прочитайте текст, проанализируйте

Какую роль играет данный эпизод в раскрытии образа героини?

-Ах! - воскликнула наконец Мари. - Ах, милый папочка, для кого этот хорошенький человечек, что стоит под самой елкой?

- Он, милая деточка, - ответил отец, - будет усердно трудиться для всех вас: его дело - аккуратно разгрызать твердые орехи, и куплен он и для Луизы, и для тебя с Фрицем.

С этими словами отец бережно взял его со стола, приподнял деревянный плащ, и тогда человечек широко-широко разинул рот и оскалил два ряда очень белых острых зубов. Мари всунула ему в рот орех, и - щелк! - человечек разгрыз его, скорлупа упала, и у Мари на ладони очутилось вкусное ядрышко. Теперь уже все - и Мари тоже - поняли, что нарядный человечек вел свой род от Щелкунчиков и продолжал профессию предков. Мари громко вскрикнула от радости, а отец сказал:

- Раз тебе, милая Мари, Щелкунчик пришелся по вкусу, так ты уж сама и заботься о нем и береги его, хотя, как я уже сказал, и Луиза и Фриц тоже могут пользоваться его услугами.

Мари сейчас же взяла Щелкунчика и дала ему грызть орехи, но она выбирала самые маленькие, чтобы человечку не приходилось слишком широко разевать рот, так как это, по правде сказать, его не красило. Луиза присоединилась к ней, и любезный друг Щелкунчик потрудился и для нее; казалось, он выполнял свои обязанности с большим удовольствием, потому что неизменно приветливо улыбался.

Платонов. казачий атаман. именно он сопровождает императора александра павловича во время поездки в . в отличие от императора, платонов показан нам как патриот своей страны. он уверен, что мастера смогут сделать вещь более удивительную, чемтанцующая блоха. именно он разоблачает , когда отворачивает замок у писталета и видит там надпись с именем мастера. из-за своего прямодушия платонов теряет хорошее расположение николая павловича. примечательно то, что платонов не признает личного достоинства людей, зависящих от него. побои и угрозы он считает лучшим способом влияния на людей. платонов оказывается единственным человеком, который попытался заболевшему левше вернуться в россию «объездил он все страны и везде через свою ласковость всегда имел самые междоусобные разговоры со всякими людьми». «…мы, , со своим значением никуда не годимся». «государь на все это радуется». «государь взглянул на пистолю и наглядеться не может». «зачем ты их сконфузил, мне их теперь жалко». «, не порть мне политики». «вы есть первые мастера на всем свете, и мои люди вас сделать ничего не могут». «государь так соображал, что нет равных в искусстве

том сойєр – підліток з маленького провінційного містечка санкт-петербург на міссісіпі, великий непосидько, неслухняне хлопченя, що живить заздрість до справжньої свободи свого знайомця безпритульного гекльберри финна. обмежений нескінченними благочестивими настановами, які примушує його вислуховувати виховуюча т. тітка поллі, він вічно їй докучає, піддававшись всякий раз покаранню, що перетворюється на гру. нудьгуючи на уроках в недільній школі, т.

завжди готовий на найвідчайдушніші пригоди, про які він прочитав в книжках про піратів, благородних грабіжників, їх прекрасних полонянок і заритих кладах. хлоп’ячі затії несподівано зіштовхують т. з далеко не дитячими проблемами повсякденного життя містечка. безтурботність і почуття власної захищеності у світі, овіяному для нього романтикою, поколеблены у т. після зіткнення з новим, таким, що хоча і не відкривається йому в усій повноті світом дорослих. з непростих, навіть небезпечних ситуацій т.

вибирається не за тверезого роздуму, а по натхненню, ведений вигадкою, що захоплює його. невикорінна жадоба до пригод і ефектних вчинків врешті-решт є т. зійти на вершину, прославившись не лише серед однолітків, але і в усьому містечку. т. надані риси, характерні особливо для персонажів ійської дитячої літератури, що оспівувала живих хлопчиків, покликаних бути лідерами серед своїх однолітків.

він несерйозний і у своїх серйозних підприємствах, тому що не бачить їх важливості, проте, все на світі перетворюючи на гру, грає з відмінною серйозністю. в майбутньому йому, мабуть, уготована доля зразкового громадянина, який засвоїть усі доброчесності, що викликали інстинктивний опір, поки до них насильно залучали т. вихователі і нудні дорослі. т.

не роздумує, чи заслуговують виправдання застосовувані до нього виховні засоби(різка за недисциплінованість в школі, білення огорожі у святковий день за витівку будинку або забруднений костюм), а також не представляє істинної природи цінностей, які йому хотіли б прищепити. уявлення тома про моральність по-дитячому невизначені, але він зовсім не зазіхає на громадські норми.