Походження
Народився 24 листопада 1806 у с. Лисогори Борзенського повіту (нині Южненська сільська рада Ічнянського району Чернігівської області) в сім'ї дрібного поміщика, відставного поручика Петра Стороженка.
Козацький рід Стороженків відомий з XVII ст.; відомості про його представників є в гетьманських універсалах і документах Генеральної військової канцелярії XVIII ст. Представників роду можна знайти серед козацької старшини Гетьманщини, які володіли чималими маєтками в Україні, зокрема на Полтавщині[3].
Прямі предки письменника служили у Прилуцькому полку: Іван Стороженко, полковник Прилуцький (1687—1693); прапрадід — Андрій Іванович Стороженко, сотник Ічнянський (1700—1715); прадід — Григорій Андрійович Стороженко, сотник Ічнянський (1715—1741); дід — Данило Григорович Стороженко, сотник Іваницький (1764—1770).[4].
Пізніше Стороженки відомі як офіцери російської імператорської армії, зокрема, батько письменника — Петро Даниилович Стороженко — 18 років служив у війську, брав участь у російсько-турецьких війнах, в облозі і штурмі Хотина (1787).[4]
Стороженки мали родинні зв'язки з Милорадовичами, Полуботками, Горленками[4]. Олекса Стороженко приходився далеким родичем (троюрідним дідом по жіночій лінії) Левку Миколайовичу та Дмитру Миколайовичу Ревуцьким[4][5].
В 1785 році Стороженки отримали дворянство, і були записані в І частину Дворянської родовідної книги Чернігівського намісництва.
Объяснение:
Том — хлопчик енергійний, жвавий, веселий. Він — любитель пригод і фантазер. Том — хлопчик пустотливий і не особливо слухняний, як і багато хлопчиків у цьому віці. Буває, він пустує, і тоді його карають. Він не любить сидіти вдома, відвідувати школу та недільну школу. Том — «кращий забіяка та найспритніший хлопчик у місті». Він трохи забобонний, бо вірить у прикмети й страшні місцеві легенди, як, втім, і всі хлопці.
Том Сойєр — лідер по натурі, тому він верховодить у компанії міських хлопчаків. Він — вірний друг, завжди до в біді та ніколи не видасть. Це дуже товариський хлопчик, він спілкується та дружить з представниками різних верств суспільства — від Гекльберрі Фінна, сина п’яниці, до Беккі Тетчер — дівчинки з заможної родини. Також він не вважає негожим спілкуватися з рабами-неграми.
Тома можна назвати благородним: він взяв на себе провину Беккі Тетчер, щоб дівчинку не висікли різками. Однак Тома можна назвати й хитрим. Коли його в покарання тітка Поллі змусила білити паркан, він влаштував так, що паркан за нього побілили інші хлопці, ще й «купували» собі можливість попрацювати за нього.
Опис Тома
Зовнішність
Том Сойєр — тямущий хлопчисько з кучерявим русявим волоссям, у коротких штанцях і солом’яному капелюсі. Він має обличчя у веснянках та завзяті блакитні очі… Так що ж ховається під зовнішністю Тома? Чи збігаються зовнішній вигляд і внутрішній світ хлопчика? Ні, це зовсім не так.
Під неохайною зовнішністю хулігана й пустуна ховається витончена натура. Том відчуває людей. Будь-яка брехня стає очевидною для нього, він не терпить ніякої фальші у відносинах. Он вірний друг і ніколи не зрадить Гека, а навпаки, намагається до йому.
Риси характеру
Він благородний, бере провину на себе, щоб вигородити Беккі, до якої вкрай небайдужий. Сміливий і правдивий, він дає показання у суді, хоча йому й страшно, що індіанець Джо буде мстити.
Объяснение:
