1. Райнера Марію Рільке називають A Гамлетом XX століття
Б Прометеєм ХХ століття
ВГераклом XX століття ГОрфеєм ХХ століття
2. Борис Пастернак є автором поетичних збірок
А «Близншок у хмарах», «Сестра моя — життя», «На ранніх потягах»
Б«Вервиця», «Біла зграя», «Ашо отіні»
В «Вірші про Прекрасну Даму», «ВідІлата», «Сніжні маски»
Г «Вечірній альбом», «Чарівний ліхтар», «З двох кни»
3. Визначний французький поет Гійом Аполлінер за походженням був
А поляк
Б чех
В австрієць
Tфранцуз
4. На поетичну свідомість Аполлінера вплинула течія живопису ХХ ст.
А імпрессіонізм
Б постiмпрессіонізм
В кубізм
Г сюрреалізм
5. Вірш Гійома Аполлінера «Зарізана голубка і водограй» створено в поетичній формі
А акровірша
Б каліграми
Tпаліндрому
6. Анна Ахматова була представником літературної течії
А акмеїзму
Б імажинізму
в футуризму
Г символізму
7. Перша книга віршів Олександра Блока мала назву
А «Вірші про прекрасну Даму» Б «Сестра моя
В «Біла зграя»
Г«Теми та варіації»
8. Поезія «Зарізана голубка й водограй» є осмисленням трагедії подій:
A Паризької комуни 1871 р.;
Б Революції 1905 р. в Росії;
В І Першої світової війни;
ГДругої світової війни.
9. Яке символічне значення має образ Незнайомої з однойменного вірша О.Блока?
АВічного страждання;
Б недосяжної мрії;
В ідеальної краси;
ГВічної Жіночності.
10. Поетичний світ В. Маяковського характеризують:
А настрої заперечення існуючої дійсності, відмови від старої культури;
Б пафос революційного перетворення світу та мистецтва, спрямованість в утопічне
майбутнє;
В зображення життя сучасного мегаполіса, урбаністична тематика;
Tпозиція духовної стійкості та гідності в переживанні трагічних життєвих випробувань,
І розробка теми кохання під кутом зображення драматичних надломів і розривів почуття;
Д символічні сюжети й образи, що відтворюють містичні переживання поета;
Е передчуття катастрофи, апокаліптичні настрої.
ЖИТТЯ»
І рівень
11. У чому В. Маяковський вбачав мету справжньої поезії?
12. У чому особливість тематики та творчого бачення ранньої поезії А. Ахматової?​

Тест по стихотворению Н.А.Некрасова

«Железная дорога»

1. Тема стихотворения:

А) любовь к Родине

Б) быт и нравы крестьян при крепостном праве

В) тяжелый труд крепостных

2. Изображение осени в начале стихотворения представляет собой:

А) повествование

Б) рассуждение

В) описание

3. Пейзаж увиден глазами:

А)Вани

Б)генерала

В)пассажира

4. Стихотворение посвящается детям, потому что:

А) они не были свидетелями описанных событий и должны знать правду

Б) они должны знать, как жили простые люди при крепостном праве

В) в стихотворении упоминается мальчик Ваня

5. Описывая картины природы и сон мальчика, автор использует:

А) сравнения

Б) антитезу

В) аллегорию

6. Значение, которое приобретают слова «к жизни воззвав эти дебри бесплодные», следующие:

А) строители железной дороги принесли цивилизацию в глухие. непроходимые леса

Б) строители напрасно трудились в непроходимых лесах и болотах

В) на бесплодной земле нельзя ничего сделать

7. Укор, с которым обращаются к мальчику во сне строители дороги:

А) «Нам не ездить по этой дороге!»

Б) «Вы наши плоды пожинаете!»

В) «Мы не знали счастья!»

8. Автор предлагает Ване:

А) перенять благородную привычку к труду

Б) подвергнуть сомнению высказывания генерала

В) изучать историю Родины

9. Генерал считает русских крестьян:

А) Лентяями

Б) варварами

В) глупцами

10.Качество русского народа, которым восхищается автор:

А) терпение

Б)выносливость

В) немногословность

11. В словах генерала: «Ваш славянин, англосакс и германец не создавать – разрушать мастера» наблюдается явление:

А) антонимии

Б) синонимии

В) омонимии

12. Дорога в стихотворении является символом:

А

Б) настоящего

В) будущего

13. Размер, которым написано стихотворение:

А) дактиль

Б) амфибрахий

В) анапест

Євгеній Онєгін може називатися улюбленцем долі. Він – дворянин, з дитинства живе в достатку. Його навчанням займався гувернер-іноземець, який не перепрацьовує учня наукою. Тому герой самокритично відгукується про свою освіту: навчався «чогось» і «як-небудь». Але завдяки любові до читання і гострому розуму Онєгін, все ж був непогано освічений. Він «блищав» розумом на балах, адже вмів красиво розмірковувати на будь-які теми. І хоча пізнання його були в основному поверхневими, але більшого «високоосвічене» столичне товариство і не вимагало.

Євгеній бездоганно володів французькою мовою, що всіляко заохочувалося в середовищі російського дворянства того часу. Що ж стосується рідної культури, традицій, то цим герой цікавився дуже мало.

Володимир Ленський – витончена романтична натура. Він, як і Євгеній, був досить розумний. Відомо, що навчався Володимир в Геттінгенському університеті в Німеччині. Герой захоплювався філософією Канта і поезією. Тут простежується авторський натяк на те, що Ленський – ідеаліст. Але глибиною суджень герой все ж не відрізнявся. Тому, можливо, що всі його високі романтичні пориви пояснюються юнацькою палкістю і чуттєвістю натури. Адже Володимиру Ленському всього лише 18 років. У цьому віці багато пишуть нескладні любовні вірші.

Характер Євгенія Онєгіна складний і неоднозначний. Він вміє поводитися в суспільстві: здатний підтримати будь-яку розмову, вправний в любові, виверткий у вчинках. Євгеній рано навчився майстерності лицемірства і лестощів, тому добре вписувався в коло «золотої молоді». Але в глибині душі такий б життя йому був огидний. Герой прагнув знайти в житті хоч щось справжнє. Але душевні пориви розбивалися об його «осоружні» звички. Саме так він пояснює і свою відмову Тетяні Ларіній. Він зміг розгледіти в тій дівчині чисту теперішню душу, але не зміг взяти за неї відповідальність.

Володимир Ленський – юний романтик, ідеаліст-теоретик. Він непогано знайомий з працями іноземних філософів, але далекий від справжнього розуміння рідної культури. Його можна порівняти з красивою квіткою, позбавленої кореня. Він гарний лише тимчасово: під вагою найменшого вітерця він буде зломлений.

Євгеній Онєгін не любить середовище, в якому живе. Але не вірить в те, що може щось змінити. Тому ніби мстить суспільству своїм цинізмом.

Євгеній Онєгін – представник «зайвих людей» в літературі. Вони всюди відчувають себе чужинцями, звинувачуючи в цьому лише суспільство. Хоча багато в чому винні самі. Євгеній Онєгін не звик добиватися чогось тяжкою працею, тому і відшукати свої ідеали просто лінується.

Євгеній Онєгін і Володимир Ленський багато в чому схожі: обидва належать до вищої столичної громади, розумні, начитані. Але все-таки вони є антиподами. Образ Володимира Ленського відтіняє образ головного героя, дозволяючи дізнатися його краще.