Ця літературна епоха ознаменувалася розквітом української словесності та словесності інших народів. Література сприймалася не тільки як область художнього та народної творчості, наповнена яскравістю образів, повітряним красномовством і багатством слова, вона служила мудрим найчистішим джерелом для культурно-духовного розвитку, вдосконалення та збагачення внутрішнього світу людей. Вона проливалася світлом істини на реальну дійсність, була найпотужнішим двигуном розвитку суспільства, впровадження передових ідей боротьби за велике майбутнє.
Грізна буря історичних подій: скасування кріпосного права, буржуазні реформи, становлення капіталізму, важкі війни — випала на частку багатостраждальної України в цей період, знайшла своє відображення в творчих працях українських та зарубіжних поетів і письменників. Справедливість їхніх ідей і поглядів значною мірою визначала громадську свідомість того часу, від чого завоювали вони авторитет серед простого народу.
Багата спадщина класичного літературного мистецтва передавалася з покоління в покоління, створивши передумови для подальшого розвитку та просування літератури. Щодо зарубіжної поезії, то золотим піком другої половини XIX століття височіла творчість Миколи Олексійовича Некрасова (1821-1878). На прикладі його творів можна добре охарактеризувати усю поезію того періоду. Нагальною проблемою його поетичних творів були тяготи трудового народу. Насиченістю образів, силою, багатством і художністю слова Некрасов прагнув донести до освіченого читача, який має матеріальний достаток, сенс і глибину скорботи, злиднів пригнобленого соціальною нерівністю народу, поставити на величний п’єдестал справедливості простого селянина. Саме ця ідея лягла в основу поеми «Кому на Русі жити добре». Поетична діяльність Н. А. Некрасова була не тільки професією, вона набула відтінку патріотизму, святенності громадянського обов’язку і покликання перед своєю країною.
Поряд з поетичною діяльністю Н. А. Некрасов займався власною видавничою діяльністю. Під його керівництвом видавалася більша кількість періодики, серед якої особливою популярністю користувалися журнали «Современник», «Вітчизняні записки». На сторінках цих журналів вперше опублікувалися літературні статті і твори багатьох поетів, письменників і критиків, які з часом стали знаменитими.
Таким чином, лірика другої половини XIX століття відрізняється різноманітністю тем, літературних напрямів і великою кількістю обдарованих поетів.
С самого начала знакомства с ними выясняется, что общего у этих людей очень и очень мало. Впрочем, они оба молоды, дерзки, горячи, умны и, вдобавок ко всему, имеют дворянское происхождение. Судьба распорядилась таким образом, что оба они оказались в далекой крепости и оба влюбились в капитанскую дочку Машу Миронову. И именно в чувстве к Маше начинает проявляться различие между героями.
Еще до того как Петр Гринев познакомился с Машей, Швабрин уже позаботился о том, чтобы представить ее потенциальному сопернику «совершенною дурочкою». Швабрин язвителен и насмешлив, он пытается осмеять все и всех вокруг себя. Именно поэтому Гриневу становится все труднее и труднее с ним общаться. «С А. И. Швабриным, разумеется, виделся я каждый день; но час от часу беседа его становилась для меня менее приятною. Всегдашние шутки его насчет семьи коменданта мне очень не нравились, особенно колкие замечания о Марье Ивановне. Другого общества в крепости не было, но я другого и не желал».
Долг или любовь? Швабрин эгоистично решает это вопрос и его выбор за достижением своей страсти. Гриневу удается на мой взгляд, компромиссно выйти из положения - вызволить Машу, уйдя на этот подвиг в самоволку, но достигнув цели, отправив девушку к родителям, остаться служить верой и правдой государыне.
Первая крупная ссора, которая привела к дуэли, вспыхнула между Швабриным и Гриневым именно из-за Маши. Швабрин вознамерился опорочить честное имя девушки, попытался показать ее в самом невыгодном свете. Ссора показала Гриневу истинное лицо его противника. И он уже совсем иначе оценивает своего недавнего собеседника, с которым до этого пребывал в самых дружеских отношениях.
