Главное в рассказе - изображение Бежина луга.
Этот образ складывается из великолепных картин природы
(пейзаж в разное время суток) и образов мальчиков.
Описание природы начинается с самых первых строчек
рассказа. Весь рассказ пронизан художественными
зарисовками, которые определяют состояние героев,
подчеркивают их настроение, чувства, определяют
внутреннее напряжение.
Олицетворение: ветерок пошел бродить и порхать .
Метафора: румянилась заря, забелелось на востоке.
заря разливается кротким румянцем: печать
трогательной кротости.
Эпитеты
живие звуки, ранний ветерок, могучее светило;
вечерняя звезда; краски светлы, не ярки;
Цвет небосклона, легкий, бледно-лиловый.
Сравнения: Солнце — не огнистое, не раскаленное,
как во время знойной засухи, не тускло-багровое,
как перед бурей, но светлое и приветно лучезарное
Верхний, тонкий край растянутого облачка засверкает
змейками; блеск их подобен блеску кованого серебра...
Подобно островам, разбросанным по бесконечно разлившейся реке,
они почти не трогаются с места (облака);
тихо мигая, как бережно несомая свечка, затеплится на
нем вечерняя звезда.
Антитеза: краски все смягчены; светлы, но не я
Объяснение:
Відповідь до 6-го питання:
Дитинство Тараса Шевченка минуло так:Шевченко народився у селі Моринці Київської губ., в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім і батька, він з дитинства зазнав багато горя і знущань. Працюючи і навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгардтав маєтку Вільшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем
