Следователи руководствовались прямыми указаниями и наставлениями императрицы, которая направляла дознание к выяснению причин восстания, выявлению его “подстрекателей” (предполагая в числе таковых и раскольников-старообрядцев, и иностранную агентуру, и даже оппозиционно настроенных деятелей из верхов российского дворянства) и, наконец, к установлению обстоятельств происхождения самозванства Пугачева, принявшего на себя титул и имя “императора Петра Третьего”. Эти указания Екатерины II определили направление действий следственных комиссий в дознании над Пугачевым и прямым образом сказались на содержании протоколов его показаний, где преобладает материал, отображающий предысторию Крестьянской войны. Доказательствами были показания Пугачева и его соратников, полученные во время следствия. По законодательству 18 века Пугачев вор. Термин «вор» в русском языке до XVIII века означал преступника, злодея, обманщика (осуществляющий кражу назывался «тать»).
Народився 19 березня 1895р. в м. Києві в родині етнографа Тадея Рильського.
Навчався в приватній гімназії Науменка в Києві.
1915-1918 — навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, згодом перевівся на історико-філологічний факультет Українського народного університету.
1919-1929 — працював вчителем у селах.
Критикував комуністичну дійсність, за що його арештували у 1931р. і ув’язнили на 5 місяців.
Після тюрми творчість зазнає змін, у збірці «Знак терезів» поет прославляє радянську владу.
Відтоді творчість розділилася на дві течії – офіційну та лірично-філософську.
За роки війни талант ожив та забуяв патріотичними творами.
Влада планувала позбутися поета, але йому пощастило.
24 липня 1964р. помер.
