У передмові до роману “Герой нашого часу” Лермонтов визначає своє письменницьке завдання – намалювати “сучасної людини”, “портрет, ськладена з пороків усього нашого покоління”. Бєлінський назвав роман “смутною думою про наш час”. Особливість роману в тім, що портрет часу рисується як історія однієї людської душі. Сам Печорін, міркуючи про своє життя, знаходить у ній багато загального з долею свого покоління. “Ми не здатні більше до великих жертв ні для блага людства, ні навіть для власного нашого щастя, тому що знаємо його неможливість і равнодушно переходимо від сумніву до сумніву”.
Завдання відтворити історію однієї душі дозволили Лермонтову намалювати ськладний і суперечливий характер героя. У вчинках і думках Печоріна багато жорстокого й егоїстичного.
Андрий был как и брат высоким и сильным,но в отличии от Остапа был романтиком.Он любил бродить по улицам в одиночестве.Часто пускался в рискованные авантюры,но в случае наказания всегда увертывался.В бурсе ему легко давалась учеба , там же он и встретил свою роковую любовь.Он более спокойный и безразличный , нежели брат.Когда Тарас надсмехается над их одеянием , он спокойно на это реагирует.На Запорожской Сечи он заслуживает славу "Героя-одиночки".ОВ бою ему не было равных.Он наслаждался игрой оружия, но в команде он работать не мог.Ради любимой переходит на сторону поляков-то есть становиться предателем .Умирает позорной смертью от руки отца, который даже не захотел его похоронить.
