Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна
Твір розміщено в остап вишня (губенко) від Tvir в Понедельник 1 апреля
Легран Вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість». На майже безлюдному Селливановом острові, де Л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за до яких довідається місцезнаходження скарбу капітана Кидда, героя народних балад, що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. Скарб допомагає Л. повернути ніколи втрачене багатство.
Оповідачеві, старому слузі-негрові Юпітеру, і читачам дії Л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку Л. нагадує Дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. По вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: Л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення»
ответ:Поэт Лев Озеров говорил, что Россию нельзя представить без Пушкина. Читая строки, обращенные к поэту В.Тендряковым, которые наполняют искренние чувства любви, приходишь к осознанию того, что на самом деле это так и есть. Как характеризуются молодожёны, посещающие пушкинский заповедник? Чему можно научиться, читая произведения Пушкина? Каковы причины сегодняшней актуальности его творений? Известный писатель занимается поиском ответов на данные вопросы. При описании изначального впечатления молодых автору удалось отметить, с глубоким сожалением, факт утраты колорита пушкинского времени, а именно, уничтожения тишины, в окружении которой находился опальный поэт. Однако пушкинского наследия можно коснуться так же, как понять диалог с поэтом, исключительно, строго соблюдая тишину. Дождавшись вечера, молодая чета притихла, присев на „онегинской скамье", и тогда произошло чудо. Персонаж - биолог XX века, услышал через века голос Пушкина. В тот момент ему, как бы удалось стать участником диалога с великим поэтом, учившим своего читателя любить и ненавидеть, разбираться в том, что прощать допустимо, а к чему нужно быть беспощадным. Рассказчиком соизмеряется его жизненный путь с нравственными ценностями, что были завещаны Пушкиным, в итоге он осознает, что не успел ещё достигнуть требуемой простоты в отношениях, поддерживаемых с окружающими. Он не уверен в том, что последует пушкинскому великодушию в случае, если от него отвернется его возлюбленная.
Объяснение:то или не то?
