Первая строка этого стихотворения говорит о том, что наступила осень. Это поздняя осень, потому что крестьяне уже убрали урожай с полей, от речки тянет не приятной прохладой и свежестью, а подымается холодный сырой туман, с деревьев облетели листья, поэтому "рощи голые". Солнце не яркое и жаркое, как летом, а слегка теплое и спокойное, как будто сонное или "тихое". Эпитет в первой строке горы "сини", солнце "тихое".
Вторая строфа стихотворения описывает, как мне кажется, полевую дорогу. По ней всю осень возили тяжелые телеги с урожаем. Иногда в дождь, отчего грязь на дороге смешалась, земля на ней сбилась комьями и кажется, что дорога "взрытая". Что эту дорогу, как и поле вокруг, перепахали на зиму. Урожай весь с полей уже свезли, по грибы по ягоды в лес ходить уже поздно, поэтому дорога отдыхает и мечтает о приходе зимы. Это чувствуется в таких словах, описывающих дорогу:: дорога "дремлет", она мечтает, ведь "ей сегодня примечталось". Дорога мечтает о приходе зимы, потому что для земли-кормилицы это время отдыха, когда зима теплым белым покрывалом укутает все поля.
Третья строфа говорит о том, что не только дорога мечтает о зиме , но и вся природа готовится к ее приходу, да и автор думает об этом. Поэтому даже молодой месяц, хотя еще и слаб как жеребенок, пробует впрячься в зимние сани. Ведь именно на санях к нам едет зима, и Дед Мороз, и все зимние праздники, забавы, веселья. В этой строфе чувствуется настроение поэта.
Объяснение:смог тока так
Я напевне, почну із розкриття поняття слова «милосердя». Милосердя - готовність до пожертвувати собою заради інших, безкорисливо робити добро. Для мене милосердя - це насамперед та якість, який необхідно всім нам і якого зараз дуже не вистачає. Милосердя часто ототожнюють із вірою в Бога, але особисто я вважаю, що це не те саме. Можна допомагати іншим і робити добро й при цьому не вірити в Бога. Можна, навпаки, ходити в церкву тільки тому, що це зараз стало модним, і молитися тільки для того, щоб «забезпечити» собі вічне життя. На жаль, і таке буває. Але з іншого боку, якщо людина щиро вірить у Бога й прагне виконувати всієї його заповіді, він постарається також бути й милосердним. Для мене в милосерді основне - безкорисливість. Наприклад, під час війни сестри милосердя самовіддано доглядали за пораненими, ризикуючи своїм життям, виносили поранених і вбитих з поля бою, і все це зовсім безоплатно. Крім того, вони морально підтримували солдатів, не даючи їм упасти духом, що відіграє величезну роль у їхніх перемогах. Імен більшості з них ми ніколи не довідаємося, але ми завжди будемо вдячні їм за їхню самовіддану працю.
