5. Народна легенда про красуню Лорелей стала основою балади: а) Дж. Байрона «Мій дух як ніч...»;
б) Г. Гейне «На півночі кедр одинокий...»;
в) Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною...»;
г) Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах...».
​

В

Объяснение:

Не знаю, що сталось зо мною,

Сумує серце моє;

Їй казка стара ні спокою,

Ні сну мені не дає.

Повітря свіже й прозоре,

І Рейну повільний плин;

В вечірньому сяйві гори

Звели гряду верховин.

Красуня на верховині

Одна сидить в самоті,

Вона в золотім одінні,

Розчісує коси злоті.

Із золота гребінь у неї,

І пісню співає вона,

І силою вабить своєю

Пісня її чарівна.

Плавця у човні малому

Проймає до серця біль,

Він дивиться вгору — й тому

Не бачить каміння між хвиль.

Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей;

І все це своїм співом

Зробила Лорелей