Наступного дня Юлько ішов у школу. І згадав про незручну ситуацію. Юлько думав,що з ним більше ніхто спілкуватися не буде. Але він знав,що Славко його пробачить. І коли Юлько зайшов у клас,зним правда ніхто не спілкувався. Він подумав,а якщо попросити пробачення. Юлько вийшов на клас і попросив пробачення. Славко його пробачив,а Лілі ні. Прийшовши додому,Юлько розказав своїм батькам. І мама сказала йому:„Я думаю,що потрібно Лілі зробити подарунок своїми руками“. Юлько зрадівши пішов у магазин купив цукерок та картон. Зробив коробочку і вклав туди солодке.
Прийшовши в школу,Юлько подарував цей подарунок Лілі. І вона звичайно його пробачила. Юлько був дуже щасливий,що у нього тепер багато найкращих друзів.
Добро и красота — это два понятия, неразрывно связанные друг с другом. По-моему, эти два жизненных принципа — основа мировоззрения любого нравственного человека. Эти понятия проповедовались везде и во все времена разными людьми, использующими их по-своему.
Добро и красота — это и заповеди христианства, нерушимые законы всех верующих, это и основа учения о богочеловеке, возникшего в эпоху Возрождения, это и идеологический фундамент тоталитарных теорий ХХ века, противоречивый, кстати, в своей формулировке (добро, красота и тоталитаризм несовместимы). И, говоря о добре и красоте, все мысли, которые для меня казались новыми и своими, я нахожу уже высказанными в русской литературе.