Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7-v-obraz-sofiyki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
История создания – стихотворение написано в 1822 году во время ссылки в Кишиневе.
Тема – свободолюбивый герой вынужден сидеть взаперти, но всеми силами стремится достичь свободы, которой он жаждет, и лишить ее его не могут ни стены, ни решетка.
Композиция – стихотворение состоит из трех строф в форме катрена (четверостиший), условно можно выделить три части.
Жанр – лирический, можно отнести к романтическому направлению
Стихотворный размер – стихотворение состоит из трех строф по четыре строки, написанные амфибрахием. Используется точная, мужская рифма и парный рифмовки (ААВВ).
Антитеза – «темнице сырой» – «за тучей белеет гора», «синеют морские края», «гуляем лишь ветер… дая!…», «Сижу за решеткой в темнице сырой» – «…орел молодой».
Олицетворение – «…орел молодой… зовет меня взглядом…и вымолвить хочет…», «…гуляем лишь ветер… да я!…».
