Нещодавно я прочитала оповідання Л.Вороніної «Таємне товариство боягузів». В ньому розповідається про неймовірні і фантастичні пригоди хлопця на ім'я Клим.
Нещодавно я прочитала оповідання Л.Вороніної «Таємне товариство боягузів». В ньому розповідається про неймовірні і фантастичні пригоди хлопця на ім'я Клим. А все почалося з того, що цей хлопець дуже боявся свого сусіда на прізвисько Кактус. Адже йому частенько доводилося або рятуватися втечею, або отримувати незаслужено стусанів та ще й чути образливі слова від цього бешкетника.
Нещодавно я прочитала оповідання Л.Вороніної «Таємне товариство боягузів». В ньому розповідається про неймовірні і фантастичні пригоди хлопця на ім'я Клим. А все почалося з того, що цей хлопець дуже боявся свого сусіда на прізвисько Кактус. Адже йому частенько доводилося або рятуватися втечею, або отримувати незаслужено стусанів та ще й чути образливі слова від цього бешкетника. Одного разу після чергової такої втечі Клим випадково потрапляє у таємне товариство боягузів. Саме в цьому товаристві він побачив себе зі сторони і зрозумів, що є звичайнісіньким боягузом. Щоб до комусь, йому самому потрібно було змінитися. Ось так він став іншим. Нарешті навчився вірити у свої сили, приймати правильні рішення і знаходити вихід із складних ситуацій. Так, хлопець не розгубився, а повністю виконав все по плану бабусі і дістався до машини часу. Проявив кмітливість і здогадався, що мухи можуть бути зброєю проти синьомордих. Ось так він став відважним не тому, що не мав страху, а тому, що навчився правильно діяти, коли було страшно. Клим доклав чимало зусиль, щоб врятувати планету і своїх рідних.
Нещодавно я прочитала оповідання Л.Вороніної «Таємне товариство боягузів». В ньому розповідається про неймовірні і фантастичні пригоди хлопця на ім'я Клим. А все почалося з того, що цей хлопець дуже боявся свого сусіда на прізвисько Кактус. Адже йому частенько доводилося або рятуватися втечею, або отримувати незаслужено стусанів та ще й чути образливі слова від цього бешкетника. Одного разу після чергової такої втечі Клим випадково потрапляє у таємне товариство боягузів. Саме в цьому товаристві він побачив себе зі сторони і зрозумів, що є звичайнісіньким боягузом. Щоб до комусь, йому самому потрібно було змінитися. Ось так він став іншим. Нарешті навчився вірити у свої сили, приймати правильні рішення і знаходити вихід із складних ситуацій. Так, хлопець не розгубився, а повністю виконав все по плану бабусі і дістався до машини часу. Проявив кмітливість і здогадався, що мухи можуть бути зброєю проти синьомордих. Ось так він став відважним не тому, що не мав страху, а тому, що навчився правильно діяти, коли було страшно. Клим доклав чимало зусиль, щоб врятувати планету і своїх рідних. Це фантастичне оповідання є надзвичайно захоплюючим і дуже цікавим. Спонукає нас бути сміливими, кмітливими, стояти на боці правди і вірити у свої
Лев Ошанин – поэт-песенник, написал стихотворение «Дороги» в 1945 году.,Автор раздумывает о тяжелой доле солдат в годы Великой Отечественной войны, о пройденных дорогах, которые вели каждого к судьбе. Никто не знал, куда приведет дорога: к смерти ли, к дому ли? Тут же вдоль дороги лежали тела тех, чей путь уже был пройден. Многократно повторяются слова: дороги, пыль, холод, туман, степной бурьян, тревога. Эти слова усиливают силу боли и горечи потерь, безысходности и неизвестности. Одно не дает сломиться солдату – он знает, что дома его ждут.
В стихотворении "Соловьи" Алексея Фатьянова говорится о тоске солдат по родному дому, по родной семье. Автор обращается к соловьям, которые в теплые весенние дни неугомонно распевают песни. Он просит их не петь, ведь идет война, и солдатам надо выспаться перед очередным боем.
Жизнь соловья беззаботна, он поет, потому что наступила весна. Своей песней соловьи тревожат мысли и души солдат, и те не могут думать о войне, а только о родной семье, женах и детях.
Эти два стихотворения объединены одной мыслью – каждый солдат, находясь на войне, душою и мыслями находится рядом со своей семьей, и надежда вернуться домой придает им силы.м
