1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація. 2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки. 3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.
5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка? Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»? Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу? Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.
9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець". 10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.
11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)? В. Врятувавши в лісі хлопчика
12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,
Жить – значит бороться, значит преодолевать препятствия, рваться вперед, глядя смерти в лицо. Такой представлял себе жизнь Мцыри, к такой жизни он стремился. Он жаждал жизни полной тревог и битв, в такой жизни он находил свое счастье. Его пламенная душа не могла вынести душных, тесных келий, она была рождена для свободы.
Мцыри жил грезами и воспоминаниями о своей родине, грезами о жизни. С каждым днем, с каждым месяцем они росли в нем, становились все больше и больше. И перед тем, как стать монахом, перед тем, как принять обет и на всю жизнь приговорить себя к мучительным страданиям души… он убегает, несется навстречу грозе и буре, прислушивается ко всем звукам неба и земли. Все кажется ему живым, свободным…
Мцыри живет, наслаждается жизнью, ощущает ее дыханье…
Но! « … Вдруг дальний колокола звон
Раздался снова в тишине
И тут все ясно стало мне…
… И смутно понял я тогда,
Что мне на родину следа
Не проложить уж никогда. »
Всю жизнь свою
Он жаждал тех трех дней,
Которые провел на воле,
Трех дней, которыми всю жизнь душу кормил.
Они пришли…
И пронеслись как ветер
В прозрачном небе голубом,
Они нахлынули как волны
И шум прибоя принесли,
И откатили в миг беззвучно,
И жизнь с собою унесли.
Источник: В чем видит Мцыри счвстье и смысл жизни.
Объяснение:
