с таблицей Три посещения почтовой станции Иваном Петровичем Белкиным

События, описанные в рассказе, произошли зимой 1839 года в Петербурге.
Солдат Измайловского полка, Постников, стоял на посту, когда услышал крики о со стороны полыньи. Он понял, что кто-то тонет. Уйти с поста не мог, но и не мог оставить тонущего на произвол судьбы. Он ушел с поста и утопающего. Проезжающий мимо офицер, остановил сани, а солдат быстренько вернулся на пост.
Пострадавшего увезли в караульню, с перепугу он ничего не помнил и не знал, кто его О случившемся офицер доложил подполковнику Свиньину. Тот доложил начальству.
Офицера наградили медалью, а солдата Постникова высекли перед строем и унесли в лазарет.
Солдат был доволен, потому что за то, что он ушел с поста его могли жестоко наказать, потому что это было нарушением Устава.

 П'єсою "Пігмаліон" Б. Шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. Якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. Проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. П'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі Елізи Дулітл. Та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. Душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва