Дружба... Кожен розуміє це по-своєму. Для мене дружба – те, без чого життя неповноцінне, тому що друзі – це невід’ємна частина нашого життя.
На мою думку, справжній друг – це той, кому можна довірити свої секрети; той, до кого можна звернутися за до або порадою - і він неодмінно до ; той, на кого можна покластися у будь-якій ситуації. Саме для цього й існують справжні друзі. Лише справжні друзі готові піти за тобою у вогонь і у воду. Недарма ж існує прислів’я: «Друг пізнається в біді». Справжній друг не тільки до у скрутну хвилину, а й щиро порадіє за твої успіхи. За словами французького письменника-мораліста Жана де Лабрюйєра: «Довіра – перша умова дружби». Якщо друзі не довіряють один одному, то вони не зможуть нормально спілкуватися. Також важливою складовою дружби є безкорисливість. Адже якщо дружба побудована на взаємовигоді, то це вже не дружба. Людина, яка пізнала дружбу – щаслива людина. Між друзями існує ніби нитка особливого зв’язку. Саме тому необхідно цінувати своїх друзів як найцінніший скарб, берегти як щось найдорожче.
Для мене мої друзі - це найдорожчі після батьків люди. З ними я проводжу багато часу, шукаю відповідь на деякі питання, проводжу весело вільний час. Я дуже ціную нашу дружбу, намагаюся не сваритися та завжди прийду на до , якщо це знадобиться. Щоб мати вірного друга, потрібно і самому стати таким.
Отож, цінуйте своїх друзів, бо справді, як стверджує українське прислів’я: «Людина без друзів, що дерево без коріння».
Объяснение:
Под стихотворением «Дар напрасный, дар случайный...» стоит дата 26 мая 1828 года. Это день, когда Пушкину исполнилось 29 лет. 1828 год – тяжёлый период в жизни Пушкина. В июне этого же года начинает работу комиссия, которая должна была вынести вердикт о «Гавриилиаде» (1821). Сам Пушкин давно отказался от своих юношеских взглядов и искал гармонии в отношениях с Богом. Возможно, именно стихотворение «Дар...» и последующий ответ на него митрополита Филарета стали переломными в мировоззрении Пушкина.
