Майстер був дуже простий і бідний. Він самотній у Москві, без рідних і друзів. За освітою він був істориком, який кілька років тому працював у музеї, відмінно знав п’ять мов і займався перекладами. Як і будь-який письменник, він не любив галасу та метушні. Вдома він зберігав безліч книг. Читач дізнається, що Майстер був одружений раннє, але навіть не пам’ятає її імені. Отже, ймовірно, не любив її зовсім. А може позначається його творча натура.

Майстер кидає роботу і починає писати роман про Понтія Пілата, він багато страждає з-за свого романа. Є думка, що роман Булгакова автобіографічний. Майстер нещасний, а доля його трагічна, як і доля письменника.

Лише Маргарита до останнього захоплювалася Майстром і його романом. Руйнування мрії, пов’язаної з романом, катастрофічно позначилися на стані Майстра.

Лише справжня любов стала подарунком для самотнього письменника. Але навіть любовні узи, які пов’язали його з Марго, не могли дати йому сил боротися далі. Він здається. Опинившись в психіатричній лікарні, живе з тугою і смутком. За покірність і смиренність Всесвіт дарує йому ще один безцінний подарунок — вічний спокій, розділений з коханою. Хочеться вірити, що на прикладі Майстра показано, що коли-небудь винагородиться кожна праця. Адже якщо згадати — сам роман «Майстер і Маргарита» теж далеко не відразу з’явився на увазі.​