Объяснение:
1)сказка
2) В этой сказке я нахожу волшебство,удивление,множество эмоций и т.д.
3)Гофман хотел донести ,что главное не внешняя красота ,а то что внутри.Ведь человек может быть прекрасным снаружи и ужасным внутри,и наоборот.
4)Одним из элементов волшебной сказки является главный герой-Щелкунчик.И его враг-Мышиный король.
5)Главные герои:Щелкунчик и Мари.
6)Мышиному королевства было мало их богатства и они решили захватить кукольные королевство и все богатство Мари.
7)Он хотел донести до нас то,что неважно какой человек снаружи,важно то ,какой он внутри.А также он пытался донести до нас ,что насколько бы не было сильным злр добро всегда победит.
1)Гофман хотел донести своим читателям ,что волшебство бывает только в сказках.
2)Я выбрал(-а) Щелкунчика и Мышиного короля.Щелкунчик-добрый,храбрый и отважный человек,превращенный в игрушку.Он свое королевство.
Мышиный король-злая,жадная и ужасная мышь,с семью головами.Ему было мало своего богатства и решил захватить кукольное королевство.
3)сам ответишь я не знаю в какой это книге.
Відповідь:епітети :Художнє означення, за до якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. Іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»;
Прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»;
Прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».
Порівняння В основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. Сполучники: «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»;
Ор.В.: «горами хвилі підійма»;
Стверджувальна форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»;
Заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»;
Поширені: «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною».
Метафора Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. вечір-мулат підійшов до порога.
Пояснення:
