Розповідь про Тіртея та Сапфо​

Найкраща подруга   Після закінчення молодшої школи у нас було сформовано новий клас. Багатьох дітей я бачила вперше, а з деякими вже була знайома. За парту, поряд зі мною, сіла незнайома дівчинка. Вона мені відразу сподобалась і ми познайомились. Так я зустріла свою найкращу подругу Олю. Зараз ми завжди разом. Моя подруга дуже красива. Найперше, що впадає у вічі – це її довге, шовковисте, русяве волосся. Вона середнього зросту, та також струнка. Її волосся чудово підкреслює контур обличчя. Але її зачіска…важко описати химерні локони. У неї добре, приємне лице. Погляд в Олі виразний,веселий, її очі випромінюють радість. Губи пухкенькі, на них завжди сяє усмішка. У школу вона носить скромний, однотипний одяг. Але після школи одягає яскраві, барвисті речі. Крім мене, з нею люблять спілкуватись багато дівчат. Вона завжди веде жваву бесіду. Я вважаю, що з нею мені справді пощастило!  

Сказочное настроение переполняет, когда заходишь в весенний лес.  Слышен приход красавицы весны. Журчание ручейка и капель верные её спутники и галашатые.  Но самое главное, то, что поражает воображение. Это многообразие птичьих голосов, их разные, но так неповторимо переплетающиеся песни.  Издалека слышна трель соловья, а на её фоне уханье совы, прерывистое постукивание дятла. Как же приятно слушать такие радостные перепевы птиц. Мелодии всеннего леса играют, как лучики солнца сквоьзь резную листву.