Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея "Старий і море")
Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю "Старий і море" захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому?
Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського життя й вічності. І найбільш приваблює образ головного героя — рибалки Сантьяго. Може тому, що, на перший погляд, він один із багатьох. Старий невдаха потерпає і від людей, і від моря. Символом його постійних негараздів стає вітрило човна, "усе в латках з мішковини". Це ніби все його життя таке. Доля постійно випробовує Сантьяго, завдає йому шкоди, пробиваючи вітрило, але старий латає своє вітрило і знову виходить у море назустріч вітрам, бо має нескорену вдачу. Гемінгвей говорить, що в старого Сантьяго веселі очі людини, яка не здається. Саме ці якості й виявляються у боротьбі старого за рибу. Він неодмінно мав дістати ту рибу не стільки тому, що це була здобич, скільки тому, що для нього це була справа честі. Він мусив довести і собі, і всьому світові, що здатен перемагати. "Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки", — так формулює свій моральний закон Сантьяго. Він переконаний, що людину можна знищити, але не можна її перемогти. Саме ця думка зробила образ Сантьяго уособленням непереможної волі до життя, досягнення успіху всупереч усім перешкодам і негараздам.
Повість "Старий і море" представила людству моральну позицію людини, що переконана у високому призначенні і необмежених можливостях кожного з нас. Цей твір переконує в тому, що людина здатна долати будь-які перешкоди.
Объяснение:
