Серце козацьке сперечається з​

Немає в світі нічого вище і дорожче , ніж Батьківщина. Вона дає нам крила для польоту , висвітлює кожен наш крок. Батьківщину не можна ви - брати. До неї можна лише прикипіти всім серцем , перейнятися найбільшою і світлою безмежною любов'ю - любов'ю на все життя.
Але мало любити Вітчизну лише в думках. Тільки той , хто робить все для процвітання рідної країни , для її слави , тільки той , хто не шкодує сил , а часом і життя заради її свободи і незалежності , хто готовий захищати її територію і межі , хто беззавітно поважає її ідеали , знає історію , традиції , культуру рідного народу , хто дбайливо плекає рідну мову , - тільки та людина гідний називатися патріотом.
Ми любимо свою Росію. Тут ми народилися , вперше стали на ноги і вийшли у величезний світ стежками , які починалися у рідного порога. Кожному з нас мила рідна земля - земля , де він з'явився на світ. Тому що в рідних місцях і сонце яскравіше світить, і небо синє , і дерева зеленішою і вище. Рідна земля - як рідна мати : добра , щедра , мудра і безкорисливо любляча . Вона готова оберігати кожного зі своїх дітей. Але і людина повинна бути готовий на подвиг , на бій заради честі Вітчизни , тобто бути справжнім патріотом , а в мирний час працювати на благо Батьківщини - тоді вона буде багатшим і красивішим , а її сини і доч " єрі зможуть жити спокійніше і впевненіше.

Утворі айвенго розгортпються події іської доби. серед того модна зрозуміти що у ту добу повсякденними героями були лицарі. сміливі та потужні. сильні та могутні. доблестні та хоробрі, у творі айвенго головний герой уільфред показує манери справжнього лицаря. достойного, чесного та вічливого. саме він погодився рятувати ребеку і поступив як справжній лицар. він не побоявся боротьби на смерть з буагільбером та вічливо поводився при ровені та інших людях. у творі айвено повстає і погана сторона лицаря. насильника та грубіяна. авжеш річ іде про фрон де бефа та буагільбера. вони не чесно викрали леді ровену та седрика сакса з ательстаном. також мордували ісаака із йорка. вони були злі та не горді лицарі. їх не можна важати справжніми воїнами. тому у творі айвенго і постає дві сторони лицарів. пихата та горда і доблесна і