Т. Г.Шевченко з’явився у моєму житті, коли я була маленькою. Читала твори великого поета – і все більше переконувалася, що Тарас Григорович Шевченко – незвичайна людина. Його талант, любов до рідного краю, вболівання за долю українського народу, ненависть до гноблення тривожили мою душу. Т. Шевченко став для мене духовним наставником. Я захоплююся його „Кобзарем”, який відкрив переді мною картини минулого кріпацького життя, викликав сльози співчуття. Саме завдяки цій книжці я зрозуміла трагедію українського народу з його вічним прагненням до свободи.
Твори поета легко зрозуміти, бо в кожному можна відчути часточку Кобзаревої душі. Затамувавши подих, читала баладу „Причинна”, уявляла, як „ реве та стогне Дніпр широкий…”, місячну буряну ніч, чула крики сичів і бачила змучену чеканнями дівчину. Вона згубила найдорожче у своєму житті – коханого і тепер страждає, втративши сенс життя. Героїня постає перед нами безсилою, тендітною, ніжною істотою, яка залишається одна у всьому світі наодинці зі своїм горем та переживаннями. Уже в цій баладі відчувається фольклорний тип мислення Шевченка, тісний зв'язок з народом. Збурений Дніпро – то символ боротьби поневоленої української нації за свою свободу, символ України. Композитором Данилом Крижанівським створена пісня „Реве та стогне Дніпр широкий…”, яка стала одним із національних гімнів України.
Справжнім шедевром лірики поета справедливо вважають вірш „Садок вишневий коло хати”, який з’явився як результат ностальгії Т.Шевченка за рідним краєм, земляками, піснями. Автор змальовує вимріяну ним гармонію краси і природи, людини і мистецтва, радості життя у взаємній любові. Вишня і соловейко як уособлення української садиби, сім’ї, кохання зачаровує читача. Відчувається непідкупна любов Т.Шевченка до сільської хати, яка є одвічним оберегом великої української родини.
Это НЕ рассказ, это древнерусское сказание.
Евпатий Коловрат - это знаменитый русский богатырь, о подвиге которого рассказывается в «Повести о разорении Рязани Батыем», написанной в 13 веке.
Мне очень понравился этот герой, сильный, смелый, горячо любящий свою Родину. Он не жизни, защищая русский народ от татаро-монголов. Встав во главе небольшого отряда таких же храбрых русичей, Евпатий Коловрат сделал всё возможное, чтобы отомстить ордынцам за разорение Рязани и смерть мирных людей.
Русский воевода был настолько бесстрашен, что поразил даже злейшего врага - хана Батыя. Уже после кровопролитного сражения жестокий хан, склонившись над телом погибшего богатыря, сказал: «О, Евпатий! Если б ты у меня служил, я держал тебя у самого сердца!»
Мужество Евпатия Коловрата, его подвиг, патриотизм, смелость достойны восхищения и уважения.
