«Сатирикон» охотно использовал источники народного творчества: ярмарочный комизм, четверостишия в стиле частушек, которые Потемкин и Князев собирали по деревням. Если у Князева частушки служат «опрощению» поэзии, то у Потемкина, особенно в «Герани», с народного стиля вводятся очень живые комические мотивы в описаниях жизни петербургского простонародья («Жених»).
Не пил он сивухи,
Но пил понемножку,
Медную в ухе
Носил он сережку.
Здесь комическое достигается введением в стихи языка и повадок простого народа: писаря, ремесленника, рабочего, мелкого торговца и т.п. Такая поэзия, типично городская и комично-добродушная, предвосхищает жанры, которые разовьются в 20-е годы.
ответ:Зрозуміло, найголовніший моральний закон буття – це не зводити видиме в статус єдино значимого. Якщо людина красива, це ще не означає, що її душа відповідає оболонці.
Навпаки, більшість красенів – егоїсти і дурні, однак суспільство продовжує цінувати їх вище, ніж людей, які обдаровані справжніми чеснотами.
Це помилкове поклоніння призводить до абсурдних культів безсердечних і порожніх манекенів, а істинно прекрасні особистості залишаються незрозумілими.
Карнавальна фальш, лицемірне дотримання пристойності і загальноприйнятих установок становили непорушний закон вікторіанської епохи, в якій не ужився розумний, сміливий і оригінальний письменник Оскар Уайльд.
Мораль роману «Портрет Доріана Грея» вказує на те, що будь-яке абсолютне поклоніння несе за собою небезпеку. Можна любити, творити, насолоджуватися, але при цьому залишати місце для тверезого осмислення своїх вчинків.
Персонажі схильні до імпульсивності, в цьому їхня біда: Сибіла після розриву кінчає життя самогубством, Доріан, переможно і зі злістю кидається з ножем на картину. І всі вони стали жертвами своїх ідеалів – така ціна засліплення.
В розумних межах цинізм допомагає людям не робити подібних помилок, саме цьому вчить автор, зображуючи лорда Генрі.
Объяснение:
