В1 Образ Енея у поемі має важливе значення. Міфологічний герой втілює основні ідеали римської доблесті епохи Октавіана Августа. Це і вірність своєму обов'язку, і сімейні чесноти, і мужність, і відвага, і почуття дружби. За міфічним походженням Еней є сином Анхіза та Венери, а його син Іул стає родоначальником роду Юліїв, до якого належить як Юлій Цезар, так і Октавіан Август. Цим доводиться основна мета твору — божественне походження римських імператорів. Через образ Енея проводиться думка, що заснована Енеєм держава є найбільшим благом для навколишніх земель.)
В2 Еней Це епічний герой, в образі якого представлені найкращі риси могутнього воїна, вірного воїнському обов’язку, захисника інтересів свого народу, поборника спільної справи завоювання нових земель для побудови нової Трої. Еней наділений також і багатьма позитивними якостями звичайної людини: він люблячий син, який постійно дбає, а згодом і тужить за своїм батьком, він сам турботливий батько, палкий патріот Трої, шанувальник богів і традицій, державний муж, доброзичливий, розважливий і доволі часто проявляє (особливо у першій частині) властиві будь-якій людині слабкості. При цьому всьому Еней не надто щаслива людина, і про те він сам говорить своєму синові: «Доблесті, хлопче, і праці тяжкої від мене учися, щастя ж – від інших». В образі Енея співіснують високоідейна державницька лінія та глибоко інтимні переживання, які Вергілій зображує з витонченим психологізмом. Вергілій в «Енеїді» хотів розв’язати важливе для себе питання про природу людського щастя.
