БЫСТРЕЙ СОСТАВИТЬ ТЕЗИСНЫЙ План по тексту: Державина видел я только однажды в жизни, но ни-
Когда того не позабуду. Это было в 1815 году, на пуб-
личном экзамене в Лицее. Как узнали мы, что Дер-
жавин будет к нам, все мы волновались. ДельВИГ
вышел на лестницу, чтоб дождаться его и поцеловать
ему руку, руку, написавшую «Водопад». Державин
приехал. Он вошёл в сени, и Дельвиг услышал, как он
спросил у швейцара: где, братец, здесь нужник? Этот
прозаический вопрос разочаровал Дельвига, который
Отменил своё намерение и возвратился в залу. Дельвиг
это рассказывал мне с удивительным простодушием и
весёлосты. Державин был очень стар. Он был в мун-
дире и в сапогах. Экзамен нашего очень
утомил. Он сидел, подперши голову рукою. Лицо его
было бессмысленно, глаза мутны, губы отвисли, порт-
рет его (где представлен он в колпачке и в халате)
очень похож. Он дремал до тех пор, пока не начался эк-
замен по русской словесности. Тут он оживился, глаза
заблистали; он преобразился весь. Разумеется, читаны
были его стихи, разбирались его стихи, поминутно хва-
Лили его стихи. Он слушал с живостью необыкновен-
ной. Наконец вызвали меня. Я прочёл мои «Воспоми-
нания в Царском Селе», стоя в двух шагах от
Державина. Я не в силах описать состояния души
моей: когда дошёл я до стиха, где упоминаю имя Дер-
жавина, голос мой отроческий зазвенел, а сердце заби-
Лось с упоительным восторгом... Не помню, как я кон-
чил своё чтение, не помню, куда убежал. Державин
был в восхищении; он меня требовал, хотел меня об-
нять... Меня искали, но не нашли.

​

ответ:

восемь античных жизнеописаний гомера, приписываемых геродоту, плутарху и др., противоречивые и недостоверные. местом его рождения называют ряд греческих городов и островов — аргос, афины, иос, итака, кими, кнос, колофон, микени, пилос, родос, смирна, хаос и др. мифологическая и родословная гомера — к его предкам относят певцов мусея и орфея, отцом считают бога аполлона, бога реки мелет (отсюда первое имя гомера — «мелесиген», родившийся мелетом), телемаха и др., а матерью — метиду, каллиопу, эвтемиду и др. нимф.

объяснение:

прости, только так могу(

ілля муромець - головний російський богатир.ілля муромець - селянський син. тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. перехожі старці зцілили іллю і наділили його богатирською силою. з тих пір став муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.2. опис першого подвигу іллі муромця в билині «ілля муромець і соловей-розбійник».після свого зцілення ілля муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний київ-град. по дорозі він розбиває «силушку велику» під черніговом, бере в полон солов'я-розбійника, привозить його в київ до славного володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту солов'я богатир відвіз «солов'я в чисте поле і зрубав він солов'ю буйну голову».3. безстрашність і богатирська сила іллі муромця.ілля муромець один здолав «величезну силу велику» під славним черніговом-градом. не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». ілля безстрашно вступає в єдиноборство з солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний київ-град.4. безкорисливість іллі муромця.ілля муромець не прагне до почестей. після перемоги над великою силою у місті чернігові мужики чернігівські звали іллю бути в чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.5. почуття власної гідності.приїхавши в стольний київ-град до князя володимира, ілля муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.

детальніше - на -