Online Mektep - BilimLand x2040
«Керқұла атты Кендебай» ертегісінің тілдік ерекшеліктері
Троптың түрлерін сәйкестендір.
Әсірелеу
Таба алмасаңдар, менің маңымды
көрмеңдер!
синекдоха
Керқұла айлық жерді алты-ақ аттайды.
Метонимия
Ол мейлінше қайырымды болыпты.
жылағанды жұбатыпты, қысылғанға
жәрдем беріпті.
Тексеру
- Артқа
L,​

В настоящий момент, в начале двадцать первого столетия, мы уже, кажется, знаем роль человека в мире. Именно он, уничтожив природу, создал вокруг себя «окружающую среду», именно он поставила планету на край бездны своим атомным безумием; он словно угрожает всему живому. И все же, мы тоже часть этой природы. Ми держим и любим домашних животных, мы готовы отдать последние деньги, для того, чтобы нашим любимцам было удобно и вкусно; мы разводим цветы и садим деревья; мы прикладываем титанические усилия для того, чтобы выжили виды, которые находятся на грани исчезновения. Человек и природа. Эти два понятия взаимосвязаны в настоящий момент, как никогда. Человек не может жить без природы, без голосов птиц и весеннего наводнения, без яркого теплого солнца и грустного осеннего листопада. Даже без таких самых простых вещей мы не можем прожить, как хлеб и вода. А это тоже дает нам природа. Но природа тоже зависит от нас. Сегодня уже природа не может быть сама по себе. И люди изучают дельфинов, люди, в основном, исправляют собственные ошибки: разводят редкие виды рыб и животных выжить слабым, отворачивают кое-где смертельную угрозу от животных. Сейчас человек стал на удивление могучим и бес Могучим, потому что одним нажатием «красной» кнопки мы можем уничтожить свою планету, потому что посылаем в далекий космос свою разведку — космические аппараты, потому что выращиваем в пробирке малышей. Бес же мы, потому что не должны силы противостоять собственному всемогуществу. Ми не можем даже предусмотреть землетрясение или извержение вулканов; сильный ветер, дождь или снег принуждают прятаться нас в собственные жилища; противостоять стихиям мы не можем. Мне кажется, все это — не главное. А что важно? Важно понять друг друга, научиться читать большую книгу природы и сотрудничать с ней. Важно уважать свою Мать-землю и не допустить полного уничтожения всего живого на ней. Потому что когда это случится, мы, люди, тоже исчезнем, и наше основное задание в настоящий момент — не допустить этого.

НЕ КОПИРОВАЛ НА КОМПЕ БЫЛО ТОЖЕ ПИСАЛИ.

Объяснение:

співчутливий, азартний

Джупітер — вірний та відданий хазяїнові, наївний, не дуже розумний, турботливий, інколи аж занадто.

Вільям Легран — інтелектуально розвинена людина, що зазнала в житті злиднів, якій не поталанило, але вона не втратила впевненості в свої сили, сподівається на краще. Легран — людина, котра поважає права інших (визволив Юпітера ще до того, як в Америці скасували рабство), для нього люди іншої раси не менш цінні, ніж білошкірої, до якої належить він. Приязність, гостинність — його ознака. Величезний потяг до знань (хоча б захоплення ентомологією, специфічною наукою, що вивчає комах), вражає обізнаність Леграна й у таких науках, як лінгвістика (знає, до речі, кілька мов), історія, географія, непогано знає хімію та інші природознавчі науки. Розуміється на мистецтві. Кмітливість ість, логічне мислення, вміння аналізувати факти — ось що допомагає Леграну, спираючись на знання, досягти мети. Як будь-яка людина, Легран має й негативні риси характеру: занадто запальний і занадто потайний, трохи фамільярний. В образі Леграна втілено американську мрію — утвердження особистості в житті за рахунок власних сил, енергії і розумових можливостей.

Секрет успіху Леграна

Особисті якості – цілеспрямованість ість, кмітливість, допитливість, уважність

Знання – з хімії, фольклору, англійської мови, географії, історії

Вміння – логічно мислити, фантазувати, розгадувати криптограми