ТЕКСТ - це мовленнєвий твір, яке є результатом мовної діяльності людини, це основна комунікативна одиниця, яка їм використовується під час мовленнєвої діяльності.
Текст характеризується єдністю теми, задуму, основний думки і смисловий закінченістю.
У тексту також є певна композиція (внутрішня структура). Вона складається з зачину (вступу), основної частини і висновку. Наявність в тексті основної частини обов'язково, вступу і висновку - факультативно. У всіх частинах послідовно розкривається зміст тексту.
За функціонально-смисловим особливостям виділяють наступні комунікативні типи мовлення:
розповідь (передають дію в розвитку, у часовій послідовності), опис (характеризують статичні картини, передають їх деталі), міркування (передають розвиток думок щодо предмета промови).
Рідко зустрічаються тексти, що відносяться тільки до одного комунікативному типу мови. Найчастіше тексти комбінують опис, розповідь і міркування, і який-небудь тип є домінуючим.
Тексти належать до якого-небудь із стилів мови. Залежно від цього виділяють тексти:
розмовні (використовуються в розмовній мові, найчастіше існують в усній формі; ха- растеризуются наявністю пропозицій, простих за своїм складом, і особливої розмовної (а іноді і просторічної) лексикою); офіційно-ділові (використовуються в офіційно-діловому стилі, найчастіше існують в письмовій формі; характеризуються наявністю пропозицій, складних за своїм складом, кількістю іменних частин мови і специфічною лексикою); публіцистичний (використовуються в засобах масової інформації та їх основна мета - залучення інтересу читачів чи слухачів, а також інформування їх; існують як в письмовій , так і в усній формі; характеризуються жвавістю, різноманітністю, відбір лексичних засобів відбувається в залежності від мети та змісту тексту); наукові (використовуються в різних сферах науки, існують в основному в письмовій формі (хоча чимало і усних наукових виступів); характеризуються досить складної синтаксичної організацією, великою кількістю термінів), художні е (можуть поєднувати в собі різні види текстів залежно від цілей автора)
Объяснение:
якщо правильно лайк і підписка
Биография Н. В. Гоголя
Краткий конспект
Николай Васильевич родился 20 марта (1 апреля) 1809 года в селе Сорочинцы Полтавской губернии.Обучение Гоголя проходило в Нежинской гимназии высших наук, где он изучал юстицию. В 1828 году он переехал в Петербург, там служил чиновником. Произведение Гоголя «Басаврюк» было опубликовано первым. Позднее повесть переработана в «Вечер накануне Ивана Купала». Именно она подарила Гоголю известность. Ведь до этого творчество Гоголю не приносило успеха. Рассказы Гоголя «Ночь перед Рождеством», «Майская ночь», «Сорочинская ярмарка», «Страшная месть» и прочие из того же цикла поэтично воссоздают образ Украины.
Осознавая всю силу театра, Гоголь занялся драматургией. Комедия «Ревизор» была написана в 1835 году, а в 1836 впервые поставлена на сцене. Из-за отрицательной реакции публики на постановку пьесы «Ревизор» писатель покидает страну. Затем поездки за границу: Швейцарию, Францию, Германию, Италию. Именно там шла работа над первым томом величайшего произведения Гоголя «Мертвые души». После возвращения на родину из Рима, писатель издает первый том, работает над вторым. Затем Гоголя настиг духовный кризис. Даже поездка в Иерусалим не исправить ситуацию. Ночью 11 февраля 1852 года Гоголь сжег второй том, а 21 февраля скончался в Москве.
Объяснение:
