В повісті М. Гоголя " Тарас Бульба" головними героями постають сам Бульба та його сини козаки Остап та Анрій. Брати постають перед нами повними протележностями. Різні за характером, світобаченням, ставленням до тих чи інших речей як зовні так і в середині. Спочатку наша увага прикута до Андрія адже він більше розполагає до себе своєї чутливістю та ніжністю. Матір навідь жаліє більше Андрія адже Остап більш твердіший в своїх почуттях. Дуже добре видно що Тарасу Бульбі вдалося виховати своїх синів справжніли козаками. Отаман виховав в своїх синах хоробрість та мужність, спритність та інтерес до життя козаків. Але вдача у братів різна не дивлячись на однакове виховання. Андрій хоч був і сміливий та ця сміливість іноді прводила до лиха. В ньому поєднано вдавану мужність і завзятість, він міг хитрити, викрутися з різної ситуації та іноді благати пощади. Остап же був повною протележністю братові. Він завжди виділявся міцною волею та чудовим розумом. Він хоробрий і чесний , постає відданим і надійним в різних ситуація на скільки можна було бути. В Запорізькій Січі вони показують свої сили, свою хоробрість та сміливість. Але сміливість в них різна. Остап впевнений у собі, завжди розсудливий. Сміливість Андрія знається безглуздою адже він навіть ідучі в бій до кінця не розумів навіщо це. У Андрія немає щірої любові до побратимів. до Батьківщини, тому кохання затьмарило йому очі. А Оста Був вірний патріот козаків та своєї Батьківщини, тому до станнього тримався з усіх сил але не зрадив своєї батьківщини на відміну від брата.
И. С. Тургенев показал потрясающую картину бедности, нищеты и отчаяния русского крестьянина под гнётом крепостного права. В произведении звучит (пусть слабо, но звучит) протест против такого положения, и этот протест вырывается из уст мужика – «вора» . В эпиграфе так же, как и в очерке утверждается мысль о человеческом достоинстве: никто не имеет право унижать, притеснять человека. Почему хороший человек назван бирюком? Каков он на самом деле? Что делает его бирюком?
Впечатление бирюка создаётся по внешнему виду героя. На самом же деле это хороший человек, только нелюдимый, скрытный, никому не показывает своего истинного лица. Сам живёт в бедности, доходящей до нищеты, но оказывается отзывчивым на чужое горе: понимает, что бедняк ворует не от жадности, а от безысходности, только беспросветная нужда толкает его на такое опасное дело. Фома Куьмич знает, что будет наказан хозяином за срубленное дерево, однако отпускает вора. Оба основных персонажа, лесник - Фома Кузьмич и пойманный им мужик, находятся в равных социальных и житейских условиях. Однако у двух людей разные жизненные позиции. Но как бы ни поступил Бирюк, он в любом случае нарушает закон либо в отношении неприкосновенности частной собственности, либо в отношении человечности. Это социальный тупик, в котором любая правда оборачивается неправдой. Поэтому, нужна не жалостливость доброго барина, а нужно уничтожить правовое беззаконие, имя которому - крепостное право. Вот тема и проблема этого рассказа.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку