"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)
"... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."
" Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?"
"І голова ж у тебе, Митько."
"Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."
"Але ж головний у нашій експедиції ти."
"Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."
"І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
Василий Макарович Шукшин - известный писатель конца века. Он сам вышел из народа, поэтому и все свои произведения писал о народе.
Рассказы Шукшина - это даже не рассказы, а скорее пересказ разных деревенских историй, курьезных, печальных и трагикомических случаев, портретные зарисовки... И в то же самое время мир, в который вводит нас Шукшин, - не талантливая фотография. Мы видим, что перед нами - реальность, которую нам пересказывает писатель. Ни в авторских отступлениях, ни в речи героев нет прямых обращений к каким-то политическим, экономическим событиям в жизни деревни. В центре художественных произведений Шукшина - собственно человек, его жизнь.
Чудик - типичный деревенский житель. Но он «обладал одной особенностью: с ним постоянно что-нибудь случалось. Он не хотел этого, страдал, но то и дело влипал в какие-нибудь истории – мелкие, впрочем, но досадные».
Дед – 73-летний сухой, нервный и глухой старик. В он плотник, мастер своего дела, построивший половину деревни, в которой живёт. Теперь семья относится к нему с пренебрежением, как к ненужной, отжившей своё вещи.
