Редьярд Кіплінґ народився 30 грудня 1865 року в Бомбеї, Британська Індія. Його батьки Еліс Кіплінґ (дівоче прізвище МакДональд) i Джон Локвуд Кіплінґ. Батько, скульптор і художник, який у майбутньому стане ілюстратором творів сина, отримав посаду викладача Бомбайської школи витончених мистецтв, яку заснували англійці. Еліс Кіплінґ (1837—1910) — одна з чотирьох вікторіанських сестер, які пов'язали своє життя з відомими чоловіками; чоловіком тітки Кіплінґа, Джорджіани, став художник Едвард Берне-Джонс, іншої тітки, Агнеси — художник Едвард Пойнтер, третьої, Луїзи — консервативний політик і залізничний інженер Альфред Болдвін. Своїм ім'ям Кіплінґ завдячує назві озера Радьєрд в англійському графстві Стаффордшир, де його батьки мешкали ще задовго до одруження. У дитинстві письменник ознайомився з мовою гіндустані, а від прислуги почув різні місцеві казки і оповідання.
Коли Редьярду виповнилося шість років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. Зіставила йому компанію трирічна сестра Аліса, яку у сім'ї називали Трікс (1868—1948). Діти мешкали в Саутсі, де за ними доглядали сім'я Голловейовів, що приймали на виховання дітей англо-індусів, британців, які постійно мешкали в Індії. Брат і сестра жили в їхньому домі близько шести років.
Объяснение:Время идет очень быстро. Его невозможно остановить или замедлить. У человека нет власти над временем, а вот у времени над человеком – есть.
На все, что бы человек ни делал, ему нужны дни, часы, минуты. Все определяется временем – сколько работать, сколько отдыхать, когда встретиться с друзьями, а когда заняться домашними делами.
Время играет самую главную роль в жизни человека. С течением времени он растет, умнеет и взрослеет. Иногда бывают такие случаи, когда хочется что бы время пролетело быстро и незаметно.
Например, когда ждем
задерживающийся поезд или находимся в предвкушении долгожданного подарка или встречи с человеком, которого уже давно хотели увидеть. Но каждую минуту мы становимся старше, и чем быстрее эти минуты проходят, тем быстрее мы стареем. Поэтому время очень ценный элемент человеческой жизни.
Его нужно уметь использовать таким образом, чтобы никогда не возникало чувства, что оно было потрачено впустую и вообще безвозвратно потеряно.
И сама жизнь человека – это частица времени. И этой частице нужно уделять должное внимание, не растрачивать на всякие пустяки. Каждая минута должна быть пропитана пользой.
Каждую минуту можно и нужно открывать для себя и в себе что-то новое, чего-то добиваться и развиваться в своем любимом деле.
Каждую минуту человек чему-нибудь учится. Время – это постоянное развитие.
Время неизменно и в то же время оно не стоит на месте. В минутах все так же шестьдесят секунд, но ни одна из этих секунда не похожа друг на друга. Сила времени – самая могущественная сила в этом мире.
Со временем нужно дружить. Никогда не подгонять и не жаловаться, что его всегда не хватает. Нужно только понять как правильно себя с ним вести и тогда жизнь станет интересной и радостной.
