Загалом же веймарський період творчості письменника подарував світові багатогранну й багатобарвну спадщину (див. таблицю на с. 13). Усього перу Ґете належить понад 1600 віршів. Головним його творінням справедливо вважають трагедію «Фауст». Заявивши про себе в студентські роки стилем рококо, у своїй подальшій творчості письменник звертався до різних художніх методів, характерних для неокласицизму, сентименталізму, реалізму. Його балади пройняті романтичними тенденціями.
Крім письменницького покликання, Ґете вдалося реалізувати також дар ученого. З 56 томів Веймарського видання його творів 12 (!) репрезентують наукові праці. Ось назви лише деяких з них: «Природа», «Про оптику», «Вступ до порівняльної анатомії», «До вчення про колір».
Ґете прожив довге, сповнене яскравих подій життя. Саме в розвитку дарованих природою нахилів, у спрямуванні їх на благо суспільства він вбачав сенс людського життя. Символічно, що його останніми словами були такі: «Більше світла!».
