Випишіть напрями характерні для європейської літератури в 18 столітті​

Тема грошей у повісті О. Бальзака "Гобсек"

В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака — образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за до свого героя дослідив усебічно проблему грошей.

Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов'язок перед чоловіком і дітьми. Гроші — річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов'язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.

Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.

Объяснение:

«Сочинение на тему «дружба и любовь»
В моём понимании, дружба и любовь-это близкие по своему значению понятия. В них схоже почти всё:понимание, забота, привязанность, теплота отношений, и т.д. Но любовь от дружбы отличает одно чувство, что появляется, и живет внутри нас когда мы встречаем не просто друга или хорошего знакомого, а того самого человека, глядя на которого сердце ускоряется. Оно и движет людьми на подвиги и долгое ожидание ради любимых.
Но, невозможно сказать, что дружба-это более слабый союз. Зачастую она бывает даже крепче любви.В дружбе мы чувствуем друг к другу некое особое доверие, и что то ещё.. заставляющее нас каждый раз улыбаться и сиять при виде товарища.

Яркий пример дружбы даётся в стихотворении А.С Пушкина «19 октября». В произведении, рассказчик собирается вместе с друзьями юности, чтобы отпраздновать «день Лицея». В этот день Пушкин понимает, что они-самые верные и надёжные люди в его жизни, пусть даже рассказчик видит их не так часто.

Пример Любви можно увидеть в повести «Алые паруса», где юная Ассоль, с детства отличалась от окружающий, (была «не от мира сего»), за что была нелюбима в обществе. Старый сказочник Эгль, поведал ей в детстве, что однажды за ней приедет принц на корабле с Алыми парусами. Пророчество быстро разнеслось по деревне, теперь Ассоль дразнили ещё сильнее. Мальчишки любили кричать ей вслед «Эй, висельница! Красные паруса плывут!». Делали люди это конечно из полного недоверия. Ещё смешнее им становилось от того, что Ассоль не переставала верить в принца, который её . И однажды, Артур Грей, (как о нем отзывались-«Единственный отпрыск богатой семьи»), благодаря слухам узнал об Ассоль и её мечтах. Увидев в ней родственную душу, и отражение самого себя, он сделал все, чтобы исполнить мечту девушки. Приплыв к берегам деревни на корабле с Алыми парусами, все произошло так, как и предсказывал старик, Ассоль и Грей полюбили друг друга и уплыли далеко от Капероны.

В стихотворении «Любовь» (автор-Р. Бёрнс»), автор описывает любовь, и рассказывает на что готов ради любимой. Судя по последнему абзацу произведения, Бернс уходит в путь, из которого может не вернуться, и главной мотивацией для возвращения домой невредимым.

В произведении «коли настав чудовий май», автор описывает что его чувства влюбленности, и передаёт нам то настроение, и атмосферу, которая ощущается в начале мая.

Делая вывод из всего вышесказанного, можно сказать, что любовь и дружба очень яркие чувства, но грань между ними очень тонка.

(Насчёт грамотности неуверенна!»)