Це була невелика, зі смаком опоряджена кімната — улюблене місце дітей і дорослих. На стіні, у вишитих Ольгою Петрівною рушниках, висів чималий портрет Шевченка з пишними вусами, в пальті і чорній смушевій шапці, а далі — фото господарів, рідних і знайомих та самої Ольги Петрівни — в довгому білому платті, з трояндою на грудях.
Посередині кімнати, застеленої вузенькими доріжками та килимами, стояв на тоненьких фігурних ніжках круглий стіл, кілька м'яких крісел, а під білою кахляною грубою — канапа.
Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день їхнього весілля.
Чимало місця займали книжки. В просторій, під горіх оздобленій шафі стояли найцінніші видання іноземних, українських та російських письменників.
Герасим - усердный и послушный работник:
"...усердно исполнял он свою обязанность: на дворе у него никогда ни щепок не валялось, ни copy..."
"...он их понимал, в точности исполнял все приказания..."
Герасим привык к тяжелому труду:
"...Занятия Герасима по новой его должности казались ему шуткой после тяжких крестьянских работ; в полчаса все у него было готово..."
Он является славным "мужиком":
"...Славный он был мужик, и не будь его несчастье, всякая девка охотно пошла бы за него замуж..."
Объяснение:
надеюсь
