Тема твору: зображення горя та страждання народу під час татаро-монгольських нападів на українську землю і прагнення бути вільними
Ідея твору: заклик об'єднатися і дати відсіч ворогові.
Основна думка: від нападників свою землю треба захищати.
Рід літератури: ліро-епічний твір.
Жанр: історична пісня.
Художні засоби.
Епітети: «шаблю гостру, довгу», «вражому турку», «вражий турчин», «маленькії діти»
Епітет-прикладка: «пане-брате».
Метафора: «витоптала орда кіньми маленькії діти»
Персоніфікація: «зажурилась Україна», «слава не пропала»
Фразеологізми: «ґринджоли малювати», «дамо тому стиха лиха…», «з душею розлука»
Риторичне звертання: «Годі тобі, пане-брате, ґринджоли малювати»
Звертання: "оце тобі, вражий турчин"
Антитеза:
«Ой ти станеш на воротях, а я в закоулку»
«Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками»
«Ой козак до ружини, бурлака до дрюка»
Пестливі слова: шабелькою.
Оклики: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати!», «Дамо тому стиха лиха та вражому турку!», «Оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука!»
Рефрен (повтор) : «Ой ти станеш…».
Анафора:
«Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками,
Ой, щоб слава не пропала проміж козаками.
Ой козак до ружини, бурлака до дрюка».
