Полліанна - головна героїня одноіменного роману американської письменниці Елеонор Портер.
Полліанна - дуже щира, добра і весела дівчинка, що вміє радіти життю. І хоча її життя було дуже нелегким - вона рано втратила мати, а в одиннадцять років і батька - вона успішно подолала усі труднощі, а усмішка ніколи не покидала її обличчя. Поліанна багато чому може навчити нас усіх.
По-перше, Полліанна може навчити нас бути оптимістами і цінувати все, що ми маємо і усюди знаходити привід для радості. Полліанна завжди сприймала труднощі, що випали на її долю, з оптимізмом. Вона ніколи не скаржилася на долю, хоча на перший погляд мала для цього привід.
Коли Полліанна приїздить до тітки, тітка Поллі аж ніяк не радіє дитині. Вона приймає дівчинку тільки через обовёязок, бо Полліанна - її племінниця. Але Полліанна настільки світла та добра, що потроху і тітка Поллі змінюється. Все своє життя Поліанна сприймає, як "гру в радість", і вона намагається навчити цієї грі усіх оточуючих. Дівчинці це вдається - всі жителі містечка стають більш щирими та радісними. Полліанна безкорисливо допомагає людям - і життя людей стає кращим.
На прикладі Полліанни стає зрозуміло, що, якщо людина є доброю і щирою, то її всі люблять.
Вечереет. Птицы в роще Прекращают колготню. Бродят сумерки на ощупь, Растопырив пятерню. Меж деревьев, мглой обьятых, Бродят тихо без теней, Как старик подслеповатый, Что колдун и чародей. Что, водя неторопливо Дланью темною своей, Изменяет прихотливо Лик предметов и вещей. Будь ты конный или пеший, Покрестись — и Бог с тобой! Что ни дерево — то леший, Что ни пень — то лесовой. Ведьмой всхлипнула осина. Корень выгнулся змеей... Что ни шаг — то чертовщина, Что ни звук — то чумовой. Тянет сырости отдушкой. Страхи липнут, как репей. На знакомую опушку Выбирайся поскорей! Месяц филином косится, День летит в тартарары... Черно-бурою лисицей Ночь вылазит из норы.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
