ответ
7.3 тыс. пользователей, получивших
Герасима, жившего в деревне, по капризу барыни привозят в город, где он попадает в атмосферу подхалимства и завистничества, которая царит среди крепостных в доме помещицы. На этом фоне разворачивается трогательная история его любви к прачке Татьяне: «Куда, бывало, она ни пойдет, он уж тут как тут, идет ей навстречу, улыбается, мычит, махает руками…» Но барыня из своих соображений отдает Татьяну за пьяницу башмачника Капитона, с чем Герасиму приходится смириться.Поэтому объяснима привязанность героя к им щенку: Муму оказалась единственным существом, которое на его ласку отвечало взаимностью. Давно спорят, почему Герасим выполняет приказ барыни утопить Муму, а затем без разрешения уходит в деревню. В этом поступке усматривали ярко выраженный протест против крепостного права. Но тогда непонятны причины его неожиданной жестокости по отношению к любимому существу.Одна из вероятных разгадок — в трактовке, принадлежащей И.С.Аксакову, который считал Герасима символом русского народа, его страшной силы и непостижимой кротости.
Объяснение:
Рей Бредбері життя і творчий шлях Рей Бредбері народився 22 серпня 1920 року в місті Уокиган, штат Іллінойс. Під час Великої депресії в 1934 році родина Бредбері переїхала в Лос-Анджелес, прийнявши за родича сім’ї. Там Реймонд в 1938 році закінчив середню школу. Три наступні роки свого життя юнак провів, продаючи газети на вулицях Лос-Анджелеса, оскільки грошей на вищу освіту не було. Бредбері вперше спробував себе в літературі в 12 років, коли написав продовження до «Великого воїна Марса» Е. Берроуза. Перша його публікація – це вірш «Пам’яті Вілла Роджерса», яке було опубліковано в 1936 році. У 1937 році Бредбері вступив в лос-анджелеську «Лігу наукових фантастів». Розповіді Бредбері почали публікуватися в дешевих журналах. У той час Бредбері багато працював, поступово відточуючи літературну майстерність і формуючи індивідуальний стиль. У 1939-1940 рр. він видавав мімеографічний журнал «Футура фантазія». До 1942 року Бредбері остаточно перестав продавати газети і повністю перейшов на літературний заробіток, створюючи до 52 оповідань на рік. У 1946 році в книгарні Лос-Анджелеса Бредбері зустрів Сусану Маклюр (Мегі), яка стала згодом любов’ю всього його життя. 27 вересня 1947 Меггі і Рей уклали шлюб, у них народилося чотири дочки. Бредбері написав 11 романів, найбільшу популярність з яких отримали ранні роботи: «Марсіанські хроніки» (1950), «451 градус за Фаренгейтом» (1953) і «Вино з кульбаб» (1957). dovidka.biz.ua Також письменник створив 21 п’єсу і 28 сценаріїв для кінофільмів Рей Бредбері був автором і ведучим циклу телепередач з 65 міні-фільмів за мотивами його оповідань. Цикл називався «Театр Рея Бредбері» і виходив з 1985 по 1992 рік. Після 1963 Бредбері продовжив публікувати нові оповідання, але також активно сконцентрувався на іншому жанрі -драмі. Деякі зі своїх ранніх оповідань Бредбері в 1984 році перевидав в спеціальному збірнику «Спогад вбивства», а пізніше опублікував детективний роман «Смерть – справа самотня». Бредбері отримав безліч нагород в галузі літератури і мистецтва в цілому. Навіть у літньому віці письменник продовжував писати. У 79 років Бредбері переніс інсульт, після чого останні роки життя був прикутий до інвалідного крісла. Бредбері помер після тривалої хвороби 5 червня 2012 року в Лос-Анджелесі у віці 91 рік
