СЧА
Объяснение:
4. Назовите фамилию Народного комиссара вооружения СССР, увековеченную в названии района города Ижевска. Огромной заслугой этого человека является увеличение количества военной продукции, выпущенной в 1941-1953 гг.
4 ответ: Д.Ф. Устинов
5. Какими высокими правительственными наградами в годы Великой Отечественной войны был отмечен Ижевский машиностроительный завод.
5 ответ: Орденами Ленина (1942 г.) и Красного Знамени (1944 г.)
6. Высокий темно-красный обелиск, увенчанный изображением ордена Победы и обвитый черно-оранжевой гвардейской лентой, возвышается на площади возле одного из ижевских заводов. В нижней части обелиска золотом горит надпись: «Вечная слава … , павшим в боях за честь, свободу и независимость нашей Родины 1941-1945гг.» У подножия его трепещут на ветру языки пламени. Людям какой профессии воздвигнут этот памятник в Ижевске?
6 ответ: металлургам
7.В годы войны каждый военный завод, как и любая войсковая часть, имел свой номер. В Ижевске военный завод №71 выпускал сталь,
№74 – стрелковое оружие,
№524 – пулеметы «Максим»,
№622 – пистолеты ТТ, ракетницы, наганы.
Как называются эти заводы сейчас?
Расположите современные названия заводов в том же порядке, в котором они располагаются в вопросе.
7 ответ:
1. Ижсталь
2.Ижмаш
3. Мотозавод (Аксион)
4. Механический завод
8.НС-37 была запущена на Ижевском машиностроительном заводе №74 в сентябре 1942 г. Cоветские истребители, вооруженные НС-37, получили у фашистов прозвище "летающий танк". Назовите оружие.
8 ответ: Авиационная пушка
9.В декабре 1941 года началось строительство новой железной дороги, ставшей свидетельством трудового героизма трудящихся Удмуртии. Какие две железные дороги соединила эта линия?
9 ответ: Пермскую и Казанскую железные дороги
10.Эта новая артиллерия казалась ижевским оружейникам довольно странной — ни ствола, ни замка. Ствол заменяли направляющие, которые обеспечивали возможность стрельбы и скорострельность оружия.
10 ответ: Ракетные установки
Найдавнішим драматичним жанром є трагедія. Як же вона виникла і що це таке?
Відповідь можна знайти в «Поетиці» Аристотеля. Слово “трагедія” в перекладі з грецького означає «цапина пісня». Звідки таке смішне назва? У Стародавній Греції тричі на рік влаштовувалися Великі Діонісії. На святах обов’язково був Хор, керований Корифеєм (предводителем хору). Хор виконував дифірамби – піснеспіви, присвячені Діонісу. Хористи не тільки співали, але і зображували як самого бога, так і його свиту – веселих сатирів в козлиних шкурах. По ходу піснеспіви хор і корифей розігрували кумедні сценки з різних міфів, які з часом втратили сміхової характер, наповнившись серйозним змістом.
В основі трагедії завжди лежить конфлікт. Його гострота залежить від того, які сили протистоять героєві: доля, час, люди … «Необхідно знищити фатальну катастрофу в будь-який трагедії, і ви позбавите її всього величі», – говорив В. Бєлінський.
Герой трагедії – людина винятковий за своїми якостями, часто приречений на загибель. Він зазвичай не витримує тієї напруженої боротьби, в яку залучений.
Глядач, слідуючи за героєм, переживає цілу гамму почуттів – страх, співчуття. На нього обрушується буря пристрастей – обман, зрада, злочин, любов, ненависть … Переживши їх, він відчуває якесь звільнення і душевну розрядку. Це почуття Аристотель назвав катарсисом (грец. Katharsis очищення). Таким чином, гамма почуттів глядача трагедії виглядає так: страх – співчуття – катарсис.
Основні риси трагедії:
в основі винятковий за своєю значимістю конфлікт між героєм і середовищем, героєм і долею і т. п .;
герой – сильна непересічна особистість, приречена на загибель;
події відбуваються в короткий відрізок часу;
фінал трагічний;
іноді зло торжествує, але моральна перемога за головним героєм;
глядач трагедії переживає катарсис.
Объяснение:
