Представниками яких країн є письменники Андерсен Уайльд Марк Твен Цвєтаєва​

У романі «Мандрівний Замок Хаула» одночасно співіснують декілька паралельних світів, у яких вільно рухаються мешканці Мандрівного Замку чарівника Хаула. За до дверної ручки, яка повертається в різних напрямках, позначених кольорами, можна швидко переміщатися в часових площинах.   Основна дія роману відбувається у місті Маркет-Чіппінгу. Головна героїня   Софі Хаттер є дуже доброю та працьовитою дівчиною. Після смерті матері батько одружився вдруге. Але мачуха виявилася доброю жінкою. Фанні народила в новому шлюбі доньку Марту, яку сестри приймають як рідну сестру у своє тепле сімейне коло.  Всі  три сестри не ворогують, а дружать між собою. Після смерті батька Фанні вирішила відправити дівчаток навчатися різних ремесел: Марту віддали на навчання до чаклунки Аннабель Ферфакс, Летті – до кондитерської, а Софі залишилася працювати в крамниці дамських капелюшків, що утримувала її мачуха Фанні. Дівчата мусять самі заробляти собі на життя, боротися зі скрутою та самотністю. І разом з тим довкола них панує чарівна атмосфера. Господар Мандрівного Замку Хаул створив чимало легенд про себе і свій будинок. Так, у місті люди вірили, що ніби Хаул закохує в себе дівчат, заманює їх у замок, а потім «з’їдає» їхні серця. На Софі розгнівалася Відьма Пустирищ, перетворивши її на стару жінку. Не знаючи, як зняти прокляття злої чаклунки, Софі вирушає до Мандрівного Замку, маючи надію на диво. Хаул кидає всі свої сили на знищення злої чаклунки й перемагає її. А разом із Софі вони перемагають і вогняного демона. Софі ж рятує життя Хаула.

Объяснение:

Гринев вырос, и родители посылают сына служить. Направляют его не в Петербург, не в Оренбург, а в далекую, забытую всеми крепость под командованием капитана Миронова (он должен был воспитать в себе мужество и стойкость).

Швабрин же послан в крепость отбывать свой срок. Его не волнует ни служба, ни положение в стране, ни семейные традиции (о них и не упоминается). Он послан сюда в наказание за убийство на дуэли человека. В этом тихом и славном местечке Алексей Иванович скучает, а потому ищет развлечений: сочиняет сатиры на коменданта и комендантшу, сватается к Маше. Встретив Гринева, молодого и образованного, он пытается втянуть офицера в свой образ жизни и мыслей. Вначале это у него получается, но вскоре, лучше узнав окружающих, Петруша понял, что комендант и его жена — добрые и милые люди, Маша — замечательная девушка и совсем не такая, как рассказывал его друг. В Швабрине нет чувства чести. Оскорбленный отказом Маши Мироновой выйти за него замуж, он мстит ей клеветой.

Дворянин, мужчина не имеет права унижать женщину. Если молодой человек смог совершить такой низкий поступок, то он не мужчина, а подлец. Итак, ложь раскрыта, но Алексей все-таки стоит на своем, хочет поссорить Петрушу с Машей. Не вынесший всего этого, Гринев вызывает оскорбителя на дуэль. На ней Алексей Иванович еще раз демонстрирует всю низость своей сущности (когда Петр Гринев отвернулся на зов Савельича, Швабрин напал на него и нанес удар). Но и этого мало, Алексей все равно стоит на своем. Он пишет анонимное письмо старику Гриневу о его сыне, искажая сущность поступков Петра.
Он испытывает чувство гордости.