У1931—1932 pp. у роман увійшли образи майстра і маргарити, а в 1937—1938 pp. з'явилася остаточна назва — "майстер і маргарита". у творі порушуються найважливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції. показано духовну градацію суспільства у культурно-історичному контексті, людини й всього світу. цій головній темі підпорядковані інші: історія загибелі ієшуа га-ноцрі, трагічна доля майстра і його роману, життя івана бездомного, пригоди воланда з його почетом та ін. м. булгаков болісно переживає, що світ утратив свою духовну сутність, люди забули про бога, про вічні цінності, а це неминуче веде до трагедії. на його дум-ку, протиставити будь-якому насильству можна лише одне — силу духу людини, її творчість, внутрішню свободу. тому в романі утверджується ідея високих людських цінностей — добра, справедливості, кохання, волі. ієшуа, майстер і мар-гарита втілюють ідею непереможності особистості, яка усві-домила силу своєї творчості та внутрішньої свободи. душі улюблених героїв м. булгакова непідвладні ні дияволу, ні земній владі. і це має стати запорукою майбутнього духовного відродження світу. "майстер і маргарита" — це "роман у романі". глави про життя москви 30-х років межують з розповідями на біблійні теми (роман, який пише майстер, інтерпретує відому історію зіткнення ісуса і понтія пілата, а також історію жертовної загибелі христа). це дає змогу письменникові розглядати сучасність з позиції вічності та через призму християнських цінностей. композиція роману побудована за принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. це зумовлює певну поліфонію твору, його узагальнюючий характер. у побудові роману вбачається вплив григорія сковороди, у трактаті якого "потоп зміїний" викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного і біблійного; кожен з них має дві сторони — зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (неви-диму). у м. булгакова земний світ уособлюють персонажі з московського життя 30-х років (берліоз, римський, варенуха, ласточкін та і до космічного належать воланд і його почёт (азазелло, коров'єв-фагот, кіт бегемот, абадонна, гелла). біблійний світ постає в історіях про ієшуа га-ноцрі,. понтія пілата, левія матвія, іуди, нізу та ін. така художня структура твору — не просто витвір фантазії митця. змальовуючи різні світи, м. булгаков наголошував на розриві між ними. люди живуть на землі і не думають про бога, про всесвіт. злободенні проблеми відсунули на другий план вічні цінності. а це означає, що світ утратив свою духовну ціль і летить у прірву. роман "майстер і маргарита" є попередженням людству про наслідки від порушення законів буття. окрім того, кожен із світів твору — земний, біблійний і космічний — має, згідно з концепцією г. сковороди, дві сторони-на перший погляд, у москві все благополучно, люди їдять, п'ють, розважаються, але насправді це суспільство давно хворе. тому на землю і приходить диявол в образі звичайного обивателя. використання мотивів г. сковороди є м. булгакову усвідомити прихований, нерозкритий зміст життя і показати його справжню сутність. характерною рисою композиції є також те, що епічна оповідь поєднується з ліричними відступами, у яких вияв-ляється авторська позиція. одна з найбільших таємниць роману — біблійний сюжет, який розгортається в уяві майстра. що це? євангеліє від бул-гакова? чи євангеліє від майстра? або євангеліє від воланда, як пишуть у деяких дослідженнях? і хто ж є насправді ієшуа га-ноцрі — христос чи ні? чим різняться він та єршалаїмські мешканці з біблійними героями? і в чому ж, нарешті, сенс такої літературної гри письменника із своїми персонажами та читачами? для чого всі ці загадки, перекручування імен і звернення до відомих подій? м. булгаков не претендував на те, щоб стати євангелістом нового
КЕЛЬЯ Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 19 октября 2014; проверки требуют 2 правки. Текущая версия
Келлия в пещерах Китаевской пустыни У этого термина существуют и другие значения, см. Келья (значения). Ке́лья или ке́ллия (из ср.-греч. κελλίον, множ. -ία, κέλλα, от лат. сеllа — «комната, чулан»; др.-русск келиɪа) — жилище монаха, обычно отдельная комната в монастыре.
Реконструкция кельи по уставу Кирилла Белозерского, Ферапонтов монастырь В русских монастырях келья, как правило, представляет собой комнатку на одного-двух монахов с минимальным внутренним убранством: столом, стулом, кроватью или жестким топчаном. Очень часто в монастырских кельях встречается полка для книг, а также индивидуальный иконостас, состоящий из бумажных иконочек. Монастырская традиция предполагает, что все то время, которое монах не занят на послушаниях или монастырских службах, он проводит в своей келье за молитвой, рукоделием и чтением духовных книг. Согласно уставу общежительного монастыря, в братский корпус вообще, и в келью в частности, не рекомендуется заходить посторонним людям, а лицам противоположного пола — запрещено категорически (исключение делается разве что для родственников, и то, только в самых крайних случаях).
На Афоне келлией также называют небольшие скиты, подчиненные монастырям и состоящим из старой постройки с пристроенной церквушкой и различными хозяйственными территориями. В такой келлии обычно живут 2 монаха, один из которых - старец, а второй - послушник. Когда старец умирает, послушник наследует келью и все имущество усопшего монаха.[1] ВЕШНИЙ синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. вешний прил. • весенний … Словарь синонимов ВЕШНИЙ — ВЕШНИЙ, яя, ее. О времени, погоде, состоянии природы: весенний. Вешние деньки. Вешние воды. В. сток вод (спец.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова вешний — яя, ее. Трад. поэт. Весенний. В ие воды. В. гром. * В дымке невидимке выплыл месяц вешний (Фет) … Энциклопедический словарь вешний — из *vesni̯o от весна … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера Вешний — прил. то же, что весенний Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой вешний — вешний, вешняя, вешнее, вешние, вешнего, вешней, вешнего, вешних, вешнему, вешней, вешнему, вешним, вешний, вешнюю, вешнее, вешние, вешнего, вешнюю, вешнее, вешних, вешним, вешней, вешнею, вешним, вешними, вешнем, вешней, вешнем, вешних, вешен,… … Формы слов вешний — Др. рус. образование посредством суф. j от весна: снj > шн … Этимологический словарь русского языка вешний — Древнерусское образование от весна … Этимологический словарь русского языка Крылова вешний — в ешний … Русский орфографический словарь вешний — … Орфографический словарь русского языка
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
