"Останній листок" — зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви
(за однойменною новелою О'генрі)
Видатний американський письменник О'генрі писав свої новели з життя звичайних мешканців Америки свого часу. Тому його твори мали такий великий успіх серед читачів. Вони були близькі кожному, бо кожен міг побачити в персонажах новел своє особисте оточення, або навіть уявити себе одним з головних героїв. Але, на відміну від реальних життєвих подій, новели О'генрі часто мають щасливу кінцівку.
Однією з найкращих новел письменника є "Останній листок". Почуття безкорисної дружби та самовідданості між молодими дівчатами та старим художником захоплюють своєю щирістю та чистотою.
Сью та Джонсі — дві подруги, яких поєднує життя. Вони, як сестри, поділяють разом і домівку, і їжу, свої незгоди та радощі. їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до , віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Старого Бермана пов'язує з дівчатами почуття щирого бажання до . Його опікування молодими художницями виникло із потреб його душі і як досвідченого художника, і як людини, яка почуває себе самотньо і під кінець життя поспішає витратити свої батьківські почуття. Він намагається полегшити дівчатам умови існування і хвилюється за них більше, ніж за себе.
Объяснение:
ответ:Бежин луг"
герои:
Автор, мальчики-Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
В рассказе "Бежин луг" рассказывается об авторе, который заблудился во время охоты и попросился переночевать возле костра, с мальчиками, которые вышли с лошадьми в ночное. Их звали Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
Автор, притворившись спящим, стал слушать их разговор. Илюша рассказывал, как он с друзьями ночевал на фабрике... Так они разговаривали о домовых, утопленниках, призраках, как вдруг собаки залаяли и убежали. Павлуша кинулся вдогонку и вскоре вернул их, сказав что они почуяли волка.
Потом чуть чуть они начали разговор о леших и водяных...
Очень символично то, что в том же году Павлуша умер, упав с лошади.
Объяснение:
