Чому містер Вонкі відав шоколадну фабрику Чарлі?​

Пришвин писал: «Я ведь, друзья мои, пишу о природе, сам же только о людях и думаю» . 
Человек — часть природы. Вырубит он леса, загрязнит реки и воздух, уничтожит зверей и птиц — и сам не сможет прожить на мёртвой планете. Поэтому и обращался Пришвин к детям: «Мои молодые друзья! Мы хозяева нашей природы, и она для нас кладовая солнца с великими сокровищами жизни. Мало того, чтобы сокровища эти охранять - их надо открывать и показывать. 
Для рыбы нужна чистая вода - будем охранять наши водоемы. В лесах, степях, горах разные ценные животные - будем охранять наши леса, степи, горы. 
Рыбе - вода, птице - воздух, зверю - лес, степь, горы. А человеку нужна родина. И охранять природу - значит охранять родину. " 
Книги Пришвина — азбука природы. Многому она научит, многое объяснит. Любил Михаил Михайлович лес. Шёл он туда за открытиями: «Нужно было найти в природе такое, чего я ещё не видел, и может быть, и никто ещё в своей жизни с этим не встречался», — писал Пришвин.

Крок 5. Образи-символи у повісті М.Коцюбинського "Дорогою ціною" У творі використані символічні образи вітру, часу, вічності У творі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Пам’ятаємо, що вона має символічне значення. Таке ж навантаження несе і образ вітру.(«Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки»). Образ вітру є символічним, адже вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани. Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі. Тому автор використовує для тог, Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати»).