1. Enічна пісня про історичні події Київської держави, які переосмислені й легендаризовані
відповідно до уявлень та ідеалів давніх людей - це
2.Жанр фольклору й літератури, у якому органічно поєдналися розповідь (enoc) і людські
почуття (лірика) - це
3. Літературний образ, який за глибинок художнього узагальнення виходить за межі
конкретних творів і зображеної в них історичної доби, містить невичерпні можливості для
філософського осмислення буття називається ...
4. Предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища
називається
5. Засновником сторичного роману був
6.Послідовність подій у творі, іх організація й поєднанне це
7. Літературний, театральний або цирковий твір о фантастична казковим сюжетом
називається
8. Різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розривається певна
таємниця, пов'язана зі злочином, називається
9. Вигадана автором особа, від імені якої в художньому творі письменник оповідає про події і
лодей називається
10. Сукупність художніх творів, які об'єднані задумом автора, наскрізними героями, ідеями,
cожетно-композиційними особливостями, мотивами, формою оповіді називається
11. Невеликий за обсягом епічний твір про незвичайну життєву подію з несподійним
фіналом - це
12 Літературний жанр, а у магія та інші надприродні вища є головними елементами
сюжету, теми чи місця де зивається ...​

1. ломоносов м. в. "ода на взятие хотина". "разговор с анакреоном". "письмо о пользе стекла". "утреннее размышление о божием величестве". "вечернее размышление о божием величестве при случае великого северного сияния". "ода на день восшествия на всероссийский престол ея величества государыни императрицы елисаветы петровны 1747 года". 2. фонвизин д. и. "недоросль". "лисица-казнодей". "послание слугов  моим, шумилову, ваньке и петрушке". 3. державин г. р. "на смерть князя мещерского". "водопад". "бог". "фелица". "властителям и судиям". "памятник". 4. радищев а. н. "путешествие из петербурга в москву" 5. карамзин н. м. "бедная лиза" 

Ришелье, кардинал — первый министр, фактически неограниченной властью даже над королем людовиком xiii, так или иначе участвующий во всех событиях, происходящих в романе, и плетущий хитроумные интриги, направленные главным образом против королевы анны австрийской. р. олицетворяет собой главную противостоящую мушкетерам силу, с которой они, однако, справляются, а в конечном счете достигают и примирения. франция в романе дюма предстает разделенной на два лагеря, в одном из которых, правит король и обитают мушкетеры, а в другом властвует кардинал р. со своими гвардейцами. столкновение противопоставленных друг другу лагерей неизменно является завязкой любой коллизии романа. движимый, с одной стороны, государственными интересами, а с другой — не нашедшей отклика любовью к королеве, р. всеми силами пытается погубить ее, а заодно и мушкетеров, постоянно оказывающихся на его пути и выручающих ее величество. однако, в отличие от миледи, р. - открытый, он чужд двуличия, и поэтому его образ не окрашен лишь темными тонами, не наделен однозначно отрицательными качествами. р. способен по достоинству оценить прямоту, честь и благородство мушкетеров и неоднократно предлагает им перейти на свою сторону. автор признает за ним и глубину ума, и «неукротимую силу духа» , и достойную прямоту: он открыто д`артаньяна о противоборстве и дает ему совет быть осторожней. р. не идет на крайние средства, чтобы расправиться с мушкетерами; эта функция отведена миледи или рошфору, он же выступает в роли грозного врага, состязание с которым становится преимущественно поединком ума и характеров, спором равных.